Відкрити головне меню

Зміни

102 байти додано, 9 років тому
м
Автовиправлення
'''In Extremo''' — [[Німеччина|німецький]] музичний гурт.
 
Суміш середньовічних мотивів і Року річ сьогодні дуже популярна і така, що зажадалася. Саме за рахунок такої ось суміші і сталі відомі музиканти, що назвали свій колектив In Extremo.
 
Заснована група була в Берліні вокалістом Мішей Рейном (Mischa Rhein) no прізвиську Останній одноріг (Das Lezte Einhorn). Як і в інших відомих середньовічних груп з колишньої ГДР - The Inchtabokatables, Corvus Corax - інтерес до даного історичного періоду був закладений ще в школі. Ще з часів школи майбутнім учасникам групи наполегливо щепилася любов до середньовічної культури літературі, архітектурі і, звичайно, музиці. Буквально з другого класу було обов'язковим виконання народних, і серед них старовинних, пісень, відвідини замків і монастирів, всіляко заохочувалося виконання народної музики. Лідер і головний ідеолог In Extremo Майкл Рейн з 15 років грав в різних командах - Nr. 13, Einschlag і Noah...Noah… З останніми (причому в незмінному складі) він програв аж шість років, але жодного толку від їх музичних одкровень не було і в помині. Парадокс, але якщо у нас з падінням комуністичної імперії інтерес до всього раніше забороненому і до важкої музики, зокрема, зріс - таки до маразматичного абсурду, то після падіння берлінської стіни в Східній Німеччині музиканти виявилися без свого слухача! "«Народ тоді був повністю сконцентрований виключно на собі. Адже відразу у нас помінялося все - закони, устрій життя..."життя…» - пояснює Майкл, якого міщанський, - правова перебудова і переоцінка цінностей практично не торкнулася. На рубежі минулого і нинішнього десятиліття "«Ейнхорна"» більше цікавило...цікавило… середньовіччя! Точніше, середньовічна музика, зі всіма її невід'ємними атрибутами. Історією середніх століть Майкл захопився ще в школі, коли їх і "«проходілі"», і до початку 90 - х пристрасть по часах лицарів і інквізиції, міністрелей і мандрівників досягла свого апогею. У 1992 році він грав на ударних в своїй першій, скажімо так "«середньовічній"» групі, у складі якої була ціла духова секція! У цьому колективі Рейн пробув чотири роки, після чого вирішив, що він вже досить дозрів для власного проекту.
 
Почало групі поклали Томас і згаданий вище Майкл, коли їм в голову прийшла ідея поєднати середньовічну музику і Долю. Після падіння Берлінської стіни кожен з них став грати в різних групах, так доля-секція групи грала в Noah, Freygang і Tausendtonnen Obst. У 1994 році вони грали в рок-групі Noah, і запросили музикантів з фолк-колектіву Corvus corax для сесійної участі на концерті в тому, що був берлінському Franzklub. Це був просто спільний джем, наслідки якого зайшли досить далеко;). Саме завдяки змішенню стилів музикантам так сподобалася їх спільна творчість, що через рік відбувся їх другий концерт. Тоді за участю Айнхорна (як вокаліст і арфіст), гітариста "«Thomas der Munzer"», басиста "«Die Lutter"», барабанщика / перкуссионіста Райнера Моргенстерна (єдиний член групи, що не ховається за містичним псевдонімом) була записана пісня "«Ai Vis Lo Lop"». Після декількох змін складу з'явилися "«Flex der Biegsame"» (волинка, труби, флейта) і "«Dr. Pymonte"» (волинка, флейта), назва "«In extremo"» і в 1996 році почалися офіційні репетиції. Назву узяли тому, що "«самі екстремальні, екстремально відносимося до своєї справи і хочемо принести людям екстремальне задоволення"». З середини 1996 року грали на ринках, банкетах, в якихось замках і фортецях.
 
Першою піснею в музичній скарбничці групи стала Ai Vis Lo Lop. Записана вона була наступним складом Айнхорн (вокал, арфа), Thomas der Munzer (гітара), Die Lutter (бас), Райнер Моргенстерн (барабани, перкуссия). У ськоре до складу додалися Flex der Biegsame (волинка, труби, флейта) і Dr. Pymonte (волинка, флейта). Оскільки музиканти самі досить екстремальні люди, з екстремальним підходом до музики, то і назву для своєї групи вони придумали відповідне In Extremo. Першим релізом групи став акустичний альбом “In«In Extremogold”Extremogold», який спочатку замислювався як жарт. Так само готувався до виходу максі-сингл Der Galgan. Його копії були розіслані різним зацікавленим особам, але без результату. З концертами теж було погано.
 
Групі повезло, коли вокаліст Knorkator Стумпен запросив її в Franzklub...Franzklub… Група отримала суспільне визнання. Концерти In Extremo в цьому клубі були відмічені статтею в Rock hard. Залучала не лише музика In Extremo, але і їх сценічний образ - учасники колективу одягалися в старовинні вбрання і змальовували середньовічних бродячих артистів. Їх концерти буквально перетворилися після появи у складі талановитого музиканта і шоумена Жовтого Пфайффера (волинка, труби, флейта). Йеллоу Пфайфер (Yellow Pfeifer): "«Ще в початковій школі я звірячо цікавився середньовіччям. На курсах в Карл Орффе я почав грати на прямій флейті, потім перейшов на інші інструменти"». В давнину бродячі артисти виступали головним чином на міських ринкових площах. "«Наша сценічна акробатика також прийшла з ринкових площ, оскільки раніше, щоб залучити людей, недостатньо було просто грати музику"». Таким чином, кожен з музикантів набирався ігрової практики в основному на ринках і вулицях (Міша разом з деякими учасниками Corvus Corax працював вуличним музикантом) - інших можливостей для виступів в Східній Німеччині у них не було.
 
Треба сказати, що більшість учасників групи вийшли з вулиць. Всі вони в тій або іншій мірі були вуличними музикантами. Вуличні концерти були, мабуть, єдиним можливим варіантом для безвісних музикантів Східної Німеччини того часу.
 
В кінці 1997 року на виступі в Лейпцігу групу примітила представниця берлінського лейбла Veilklang Доро Петерс, що запропонувала свої послуги як менеджера. Весной під її керівництвом 1998-го був записаний ще один акустичний CD, "«Hameln"». Він знов розійшовся по друзях і редакціях журналів, причому попав і в Rock Hard. Вольф Рюдігер Мюльман написав, що та фірма, яка встигне підписати з ними контракт, незабаром потиратиме від радості руки. Всіх випередила Stars In The Dark і перший фолк-метальовій альбом "«Weckt Die Toten"», відразу ж отримав феноменальну популярність. Записаний всього за два тижні "«Weckt die Toten!"» мав скажений успіх, що змусило заметушитися і мажорні лейбли. В результаті групу швиденько перекупив Megalux/mercury. Під час туру, що послідував, по Німеччині 26 липня 1998 в містечку Руннебург поблизу Ерфурта був записаний концертний альбом "«Die Verruckten Sind In Der Stadt"», що вийшов обмеженим накладом. Відразу ж після закінчення туру почався запис нового альбому "«Verehrt Und Angespien"». Назву альбому Міхаель прокоментував так: "Ще вщент In Extremo разом з Чортом (Teufel) з Corvus Corax ми грали на вулицях. Ми співали пісні, грали середньовічну музику і виконували номери з моїми маріонетками. У одному з цих номерів йшлося про двох акторів, що виступали на королівському дворі. Самий молодший з них закохався в прекрасну принцесу і повинен був за це померти. Ця історія і відбита в назві альбому "«Verehrt Und Angespien"». З одного боку актори були бажаними гостями, з іншою знати переслідувала і навіть вбивала їх".
 
Відмітною особливістю вищеназваних альбомів є той факт, що, тексти пісень написані на латині, древнегерманськом, древнєїсландськом і старофранцузськом мовах. На думку групи, такі тексти як не можна більш личать середньовічному звучанню їх пісень. Тексти ж, як і на попередніх дисках, були написані на латині, древнегерманськом, древнєїсландськом і старофранцузськом мовах, через що часто не вилазять з бібліотек, шукаючи відповідні джерела. Група вважає, що саме ці древні мови краще всього личать їх музиці. Майкл Рейн ясно добився свого - пісні In Extremo максимально наближені до обожненого їм періоду історії людства. Частина текстів групи належить справжнім середньовічним авторам! "«Ai Vis Lo Lop"», наприклад, була написана в XIII столітті у Франції, "«Hiemali Tempore"» відноситься до XII століття, а "«Two Sоstra"» - це взагалі норвезький пам'ятник культури аж VIII століття! З інструментальною частиною теж все зрозуміло: арфи, труби, дзуськи, флейти, волинки, всілякі дзвіночки і ще маса різних дивовижних інструментів типа так званої никеларфи - якась подібність віолончелі з 16 струнами і звуком цілого струнного оркестру! Духова половина досконало навчилася виготовляти найрізноманітніші старовинні музичні інструменти, у тому числі і волинки, які вони зробили на власний лад, через що інструменти ці унікальні. В цілому, музика In Extremo декілька нагадує творчість Subway To Sally або навіть Skyclad, але якщо в останніх, наприклад, в основі лежить все ж металева музика, то тут бал править фолк. "«Verehrt und Angespien"» зайняв 11-у строчку національних німецьких чартов. Промоушен альбому влаштували по всій Європі, де команда успішно гастролювала. Крім того, музиканти взяли участь в різних фестивалях, таких як "«Dynamo Open Air"», "«Roskilde"», "«Bizarre"», "«Rock am Ring"», "«Rock im Park"», "«Southside"», "«Hurricane"». Наступного року "«In Extremo"» випустили сингл "«Vollmond"», знову довгий час колесили по Європі і навіть по Мексиці і США. Після приголомшливого успіху, маси турів і виступів на фестивалях, в 2001 був записаний за три місяці і випущений найсильніший на сьогоднішній день альбом "«Sunder Ohne Zugel"». За полгода до запису гурт залишив басист Ді Люттер (Die Luter), якого замінив Довгий (Der Lange). Пластинка вийшла сучаснішою, з рясним використанням електроніки, гітар, але все також насиченою лютнями, флейтами, волинками і сталевими арфами. В кінці квітня 2001 року відбувся їх спільний виступ з The Inchtabokatables в Берліні, серед літніх виступів примітна участь в Mind Over Matter festival, Ulm Zeltfestival і Woodstage в Glauchau. Мало-помалу "«Sunder ohne Zugel"» добрався до 10 місця національних німецьких чартов. У 2002 році вони знову виступали в Мексиці. В кінці 2002 року "«In Extremo"» знов порадували своїх залицяльників, цього разу концертним альбомом "«Live"», що вийшов як в CD, так і в dvd-варіанті. DVD містить відеозапис концертних виступів в Kyffhauser Denkmal і на M''era Luna Festival. Перші 10 000 копій DVD містять також додатковий аудіо CD з концертним матеріалом. Тим часом "«Sunder ohne Zugel"» досяг вже золотого статусу в Германії. На 2003 рік було заплановано участь в Piorno Rock Festival, Zieuwent Paaspop Festival, Abenberg - Festival і Abtsgmund - Summerbreeze Festival. Актуальним релізом для групи є альбом 7. Записаний він був в 2003 році.
 
За час свого існування група встигла пограти на багатьох відомих фестивалях Dynamo Open Air, Roskilde, Bizarre, Rock am Ring, Rock im Park, Southside, Hurricane і.т.д.
35 967

редагувань