Grateful Dead: відмінності між версіями

| Склад = Jerry Garcia, Bob Weir, Phil Lesh, Bill Kreutzmann, Ron "«Pigpen"» McKernan, Mickey Hart, Tom Constanten, Keith Godchaux, Donna Jean Godchaux, Brent Mydland, Vince Welnick

Група створена у [[Сан-Франциско]] під назвою "«Mother McCree's Uptown Jug Champions"», яка була змінена на "«Warlocks"», а у [[1965]] році на "«Grateful Dead"». Назва "«Grateful Dead"» (вдячний небіжчик) запозичена з легенди, яка присутня у різних культурах, згідно якої, людина поховала небіжчика, якого за різними причинами відмовлялись ховати інші люди, а згодом, коли з людиною трапляється біда, дух померлого допомагає цій людині.

Оригінальний склад виглядав так: Джері Гарсіа (Джером Джон Гарсіа лідер-[[гітара]]), Боб Вейр (Роберт Холл, ритм-гітара), Філ Леш (Філіп Чапмен, [[бас]]), Рон "«Пігпен"» МакКернан ([[клавішні]]) та Біл Крюцман ([[ударні]]). Творчість групи була пов’язана з рухом [[хіпі]], перші концерти проходили у одній з комун хіпі, та були безкоштовними. Учасники колективу вживали наркотики, зокрема ЛСД, який був в той час дуже популярний серед молоді. Група дуже швидко стала популярною у межах [[Сан-Франциско]], вони грали музику що являла собою суміш [[фолк]]у, [[блюграс]]у, [[рок]]у, [[блюз]]у та [[кантрі]] з різноманітними імпровізаціями.

У [[1967]] році група підписала контракт з лейблом Warner Bros. Records та записали платівку "«Grateful Dead"», концепцією якого була спроба відтворити концертні виступи. Концерти групи відрізнялись тим, що завдяки імпровізаціям музикантів могли продовжуватись до 6 годин. Така манера гри дуже подобалась слухачам, у колективу з'явилась армія відданих шанувальників, які їздили за групою по різним містам США, вони отримали назву "«Deadheads"». У [[1968]] році до складу групи приєднались Мікі Харт (ударні) та Том Константен (клавішні). Останнього взяли у групу як дублера МакКернана, у якого на той час були великі проблеми з алкоголем. У [[1969]] група бере участь у знаменитому фестивалі [[Вудсток]], але їх виступ там був невдалим внаслідок технічних проблем. У тому ж році колектив записав перший офіційний концертний альбом "«Live / Dead"». Одна з композицій цього альбому "«Dark Star"», що тривала 23 хвилини продемонструвала майстерність команди у імпровізаціях та для деяких фанатів стала взірцем творчості "«Grateful Dead"». Наступні два студійні альбоми групи отримали статус платинових та закріпили популярність колективу.

У [[1973]] році внаслідок зловживання алкоголем помер Рон МакКернан, якого замінив Кіт Годчекс. Також у групу взяли дружину Годчекса, для виконання партій бек-вокалу. Наступні кілька років група дуже багато гастролювала та кожен рік випускала досить успішні альбоми. У [[1979]] групу залишило подружжя Годчексів, оскільки Кіт мав серйозні проблеми з наркотиками, а його дружина досить часто не справлялась зі своїми вокальними партіями. На місце Кіта Годчекса прийшов клавішник Брент Мідлэнд, але альбом випущений за його участю був дуже слабким, тому випустивши у [[1981]] році два концертні альбоми, наступні шість років група займалась тільки гастролями. Але у [[1987]] році диск "«In The Dark"» повернув популярність групі та здобув статус платинового. У [[1990]] році від передозування наркотиків помер Брент Мідлэнд, його місце зайняв Вінс Велник. Група продовжувала свою діяльність до 1995 року, коли від серцевого нападу помер один з засновників Джері Гарсіа. Після цього на прес-конференції учасники групи офіційно заявили про припинення діяльності.

Творчість "«Grateful Dead"», зокрема їх незвичний стиль виконання та майстерність імпровізацій, суттєво вплинула на розвиток американського року. Крім того ця група однією з перших у світі дала згоду шанувальникам безкоштовно записувати їх записи. На концертах навіть створювались спеціальні зони («taping areas»), де фани мали змогу розмістити свою апаратуру для звукозапису.

* '''Ron "«Pigpen"» McKernan''' — клавішні, гармоніка, перкусія, вокал