Івайло

Івайло (Лахана, Кордокувас, Брдоква — в перекладі капуста или кисла капуста)--знаменитий болгарський народний герой. У 1278-1279 короткочасно правив Болгарією. Івайло походив з незнатного роду і виступав своєрідним болгарський чоловічим аналогом Жанни д'Арк.Його імя було дуже популярним і збирало тисячі селян.

Особа

Щодо ідентифікації особи Івайла серед істориків немає єдиної точки зору. Вперше царя Івана Асена ІІІ з Івайлом Брдоквою ідентифікував чеський учений Кароль Иречек спираючись на цей текст

В Імя Отця і Сина і святого Духа. Я раб божий Костянтин четець, наречений Войсіл граматик написав цю книгу як пресвитер Георгій, наречений піп Радослав в місті Свирліг в дні царя Івайла і при єпископі Ніша Никодимі в рік 6787 (1278-1279) індикту 7, Оригінальний текст Шаблон:Ref-болгарська В името Отца и Сина и Светия Дух. Аз раб Божи Константин четец , наричан Войсил граматик написах тази книга аз презвитер Георги, наричан поп Радослав в град Свърлиг в дните на цар Ивайло и при епископе Ниша вски Никодим в годината 6787 индикт 7,

З візантійських авторів Івайла згадують Гергій Пахімер та Никифор Григора.

Початок повстання

Судячи по розповідях візантійських авторів, Івайло походив з пастушачого роду, жив скромно і бідно, пас свиней за невелику плату, харчувався ж лише хлібом і овочами, за що і отримав свої прізвиська. Так Георгій Пахімер називає Івайла Всі ці небагаті відомості супроводяться у візантійських хроніках уїдливими коментарями. Візантійці писали про «варварську природу» і « жорстокість» Івайла, для них він — «людина негідна».

Івайло почав набирати популярність серед людей, після того, як він почав розповідати своїм односельцям про сни і бачення, які провіщали йому великі справи і скинення гніту над народом з боку болярства і навал загонів татар. Чутки щодо Івайло швидко поширилися і стали популярними серед простих людей, а біля Івайло почали збиратися сподвижники.