Коліївщина: відмінності між версіями

Назва Коліївщини походить, мабуть, від слів "кіл" (був зброєю частини повстанців) або "колоти", "колій". В лютому [[1768]] під тиском російського уряду польський король С. Понятовський підписав трактат про формальне зрівняння у правах з католиками віруючих православної і протестантської церков. Значна частина польської шляхти була не задоволена цим трактатом. Під гаслом захисту католицизму, шляхетських прав і звільнення Польщі з-під впливу Російської імперії у м. [[Бар]]і на Поділлі вона створила [[Барська конфедерація|Барську конфедерацію]] [[1768]]. Конфедерати стали катувати і грабувати українське населення, руйнувати православні церкви і монастирі на [[Київщина|Київщині]], [[Поділля|Поділлі]] і [[Волинь|Волині]]. Для боротьби з конфедератами російський уряд послав на православну Україну військо. Серед українського населення поширилася чутка, що нібито цариця [[Катерина ІІ]] видала "Золоту грамоту" з закликом знищувати польську шляхту. Все це стало безпосереднім приводом до розгортання гайдамацького повстання на Правобережжі.

Навесні 1768 в урочищі [[Холодний Яр]] під [[Чигирин|Чигирином]] запорізький козак М. Залізняк зібрав загін повстанців, які обрали його козацьким полковником. 26.6(6.7) гайдамацький загін вирушив у похід. Повстанське військо здобуло [[Жаботин]], [[Сміла|Смілу]], [[Черкаси]], [[Богуслав]], [[Канів]], [[Лисянка|Лисянку]]. Сили повстанців швидко зростали. На поч. червня 1768 повстанське військо наблизилося до Умані, яка належала магнатові С. Потоцькому. Проти гайдамаків М. Залізняка шляхта вислала полк найвірніших козаків на чолі з уманським сотником І. Гонтою. Проте І. Гонта разом з козаками перейшов на бік повсталих і розпочав наступ 9(20).6.1768 на Умань. Після здобуття 10(21).6. Умані повстанські загони розташувались табором поблизу міста. Рада повстанців обрала М.Залізняка гетьманом і князем смілянським, а І. Гонту - полковником і князем уманським.