'''Біогенетичний закон''' ({{lang-el|βίος}} — життя і {{lang-el|γένεσις}} — походження) — явищеонтогенез відтвореннякожної організмомособини ує процесікоротке індивідуальногоі розвитку основних етапів розвитку своїх далеких ішвидке близькихповторення предківфілогенезу. Прикладів такого повторення (рекапітуляції) існує дуже багато. Так, зародки ссавців (в т. ч. і людини), птахів і рептилій протягом перших днів або тижнів розвитку мають рибоподібну форму і зяброві борозни; у шеститижневого зародка коня на кінцівках є по три пальці; у молодих качконосів є зуби багатогорбкового типу; раковини невирослих амонітів мають швові лінії, характерні для предкових форм; перші листки у папоротеподібних розгалужені дихотомічно, як у первісних наземних рослин. Подібне явище помічене ще К. М. Бером і Ч. Дарвіном, але найдокладніше описане Ф. Мюллером і Е. Геккелем. Проте зародок або молодий індивід в процесі свого розвитку не може повторити всі минулі етапи розвитку предків. В зв'язку з цим Б. з. іноді називають біогенетичним правилом. Спроби зовсім відкинути існування Б. з. суперечать реальній дійсності. Б. з. є одним з доказів поступового розвитку організмів від найпростіших до найскладніших.
