Відмінності між версіями «Заячківський Микола Остафійович»

Маючи багатьох друзів — діячів культури ([[Франко Іван Якович|Іван Франко]], [[Колесса Олександр Михайлович|Олександр Колесса]] та інші) — розпочав свою діяльність також на культурній ниві. Був спершу референтом, а з [[1900]] року — директором [[Театр Української Бесіди|українського театру]] при [[Українська бесіда|«Руській бесіді»]]. Допомагав українським літераторам, у [[1898]] році власним коштом видав збірку поезій «Мої листи» [[Щурат Василь Григорович|Василя Щурата]]. У [[1903]] році став одним із організаторів святкування 35-річного ювілею творчої діяльності [[Лисенко Микола Віталійович|Миколи Лисенка]].
 
Чільний діяч громадських та економічних ініціатив, започаткованих [[Нагірний Василь Степанович|Василем Нагірним]]. У [[1901]] році під егідою товариства «[[Народна ГостинницяГостиниця]]» (створеного [[Нагірний Василь Степанович|Нагірним]]) відкрив перший український готель на гірському курорті [[Микуличин]] і став його директором. Серед перших постояльців були [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Богдан Лепкий]] та [[Стефаник Василь Семенович|Василь Стефаник]].<ref>[http://vechervkarpatah.at.ua/index/0-1106 Гуцульська земля додавала наснаги]{{ref-uk}}</ref>
 
Довгий час Микола Заячківський був інспектором, а потім&nbsp;— головним директором іншого дітища [[Нагірний Василь Степанович|Нагірного]]&nbsp;— [[Народна торгівля (кооператив)|«Народної торговлі»]]. У вересні [[1910]] року брав участь у Міжнародному кооперативному конґресі в [[Гамбург|Гамбурзі]]<ref>[http://ukrstor.com/ukrstor/levizkij-politdumki09-76.html Кость Левицький. «Iсторiя полiтичноi думки галицьких українцiв 1848-1914»]</ref>. З метою налагодження торгівельних контактів із українською діаспорою їздив до [[Бразилія|Бразилії]]<ref>[http://community.livejournal.com/prudentopil/7337.html Українська діаспора в Бразилії]</ref>.