Відкрити головне меню

Зміни

 
=== Повстанський отаман ===
[[1920]]-[[1922]] - воював проти частин дивізій Г.Котовського та Осадчого: з полками 1-ї дивізії, з 10-м, 11-м, 12-м полками 2-ї дивізії Червоного козацтва, 8-ї кінної дивізії. Не злічити боїв і з частинами 24-ї Самарської (Башкирської) дивізії, 2-м ескадроном Брацлавського полку, Вінницькою школою піхотних червоних командирів, артилерійською школою, відділами особливого призначення тощо. Оперував на Літинщині, Летичівщині, Брацлавщині, Гайсинщині, Уманщині, Бердичівщині, рейдував у Вінницькому, Проскурівському, Кам’янець-Подільському, Ново-Ушицькому, Могилівському, Балтському та Ольгопільському повітах, на Ямпільщині. Співпрацював з отаманами Я.Байдою-Голюком, С.Хмарою-Харченком, В.Лісовим, І.Трейком, М.Лихом, С.Кащуком та іншими.
 
Створена Гальчевським Подільська повстанська група складалась із 4 кінних бригад:
 
1-а кінна бригада, командир Яків Байда-Голюк;
 
2-а кінна бригада, командир Василь Лісовий;
 
3-я кінна бригада, командир Мирон Лихо;
 
4-а кінна бригада, командир Семен Хмара-Харченко;
 
Вінницька сотня ім. Богуна, командир підхорунжий Онисько Рубака-Грабарчук.
 
Наказом Головного отамана Директорії УНР Симона Петлюри призначений останнім командувачем повстанських сил Правобережної України ([[1922]]).
538

редагувань