Археографія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Amakuha (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Raider (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Археогра́фія''' ({{lang-el|άρχαϊος}} — ''стародавній'' і {{lang-el2|γράφω}} — ''пишу'') —
== Підрозділи ==
Теоретична археографія розробляє сукупність питань інформаційної репрезентації досліджуваних нею джерел. Практична археографія складається із напрямів: збирання (польова археографія), пошуку в документальних системах (евристична археографія), наукового опису (камеральна археографія) та наукової публікації (едиційна археографія). Розрізняють дві методологічні форми наукової археографічної репрезентації документів та документальних масивів: науковий опис документів та наукова публікація документів й інформації про них. Вони реалізуються через систему методик опису, засобів залучення документів до наукового обігу, різноманітні види та типи археографічних довідників і публікацій документів.
Існує думка (В.Німчук) про домінуюче значення джерелознавчих підходів в археографії, пропонується від археографії відокремити споріднену дисципліну «кайнографію», або «новографію», яка має вивчати архівні документи на сучасних носіях інформації. Але більшість дослідників схиляються до розширення складу об’єкта археографії на всю сукупність сучасних документів, що зафіксовані на будь-яких матеріальних носіях та мають форму документа. Серед них:
* текстові джерела — включають текстову інформацію, що надрукована друкарським способом чи відтворена іншими способами, та інформацію, що може сприйматися як текстова (музичні та графічні джерела, окремі види джерел мистецтва, передані за допомогою запису на матеріальних носіях, тощо);
* аудіовізуальні джерела: кіно-, фото-, фонодокументи;
* образотворчі та графічні джерела: картографічні документи, гравюри, графіки, креслення, малюнки, плакати, листівки;
* джерела на нетрадиційних носіях: комп’ютерні файли, бази даних та комп’ютерні системи, тримірна графіка тощо.
З камеральною археографією змикається кодикографія — система опису рукописних книг як історичних комплексних книжно-рукописних джерел (Л.Дубровіна, С.Гальченко).
== Археографія в дореволюційній Росії ==
| |||