Стефано Іттар: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 23:
''' Стефано Іттар ''' ({{ lang-it | Stefano Ittar }} ; [[1724]], [[Овруч]] ([[Україна]]) - [[1790]], [[Валлетта]] ([[Мальта]])) - італійський архітектор, яскравий представник [[Сицилійське бароко | сицилійського бароко]].
 
Народився в 1724 році в місті [[Овруч]], який входив тоді до складу Королівства Польського, куди його сім'я змушена була емігрувати через гоніння на батьківщині. Ще в юнацькому віці Іттар переїхав жити до Риму, де під патронажем кардинала [[Альбані, Алессандро | Алессандро Альбані]] навчався архітектурі, був сильно вражений творчістю римського архітектора [[Борроміні, Франческо | Франческо Борроміні]]. Закінчивши навчання, виїхав на стажування до Іспанії і жив там до 1765 року.
 
Повернувшись з Іспанії, Іттар влаштувався в місті [[Катанія]], постраждалому в ході землетрусу 1693 - разом з архітектором [[Ваккаріні, Джованні Баттіста | Джованні Баттіста Ваккаріні]] йому було доручено займатися відновленням зруйнованих будівель. Розроблений ними план передбачав таке розташування вулиць і резервованих вільних площ, що при майбутніх виверженнях вулкана залишалися б достатні шляхи для евакуації населення. Ще до землетрусу основним стилем міста був [[бароко]], тому реставратори так само дотримувалися цього стилю. Тут Іттар познайомився з впливовим і багатим принцем Ігнаціо Патерна, для якого згодом виконав безліч замовлень.