Словінці: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 2:
'''Словінці''' - [[Західні слов'яни|західнослов’янське]] [[плем'я]], що мешкало на землях між озерами [[Гардно]] i [[Лебсько]] та містами [[Слупськ]] і [[Леба]] (землі нинішнього [[Західнопоморське воєводство|Західнопоморського воєводства]]) і відносилось до [[поморські племена|поморян]].
Про ''поморянських словінців'' писав К. фон Антон в [[1783]] році з посиланням на документи [[1767]] року, потім в [[1826]] за них згадав [[Шафарик]]. В [[1856]] у краю словінців з експедицією побував російський етнограф [[Олександр Хільфердінг]], потім в [[1862]] він видав свої подорожні записки як книгу. Він зазначав. Що словінцями себе ніхто не називає, а звуться '''кашубськими лютеранами''' чи '''надлебськими кашубами''' і говорять кашубською.
Проте встановлено, що вони розмовляли [[Словінська мова|словінською]], яка, згідно польської класифікації, була одним із діалектів [[кашубська мова|кашубської]], або ж подібною до тих діалектів, що ними нині говорять в [[пуцький повіт|пуцькому]], [[лемборський повіт|лемборському]] та [[вейхеровський повіт|вейхеровському]] повітах.
Проте істотної відмінністю між [[кашуби|кашубами]] і словінцями була [[релігія]]. Кашуби в переважній більшості [[католики]], а словінці - [[протестанти]] (варто відзначити, що тоді служіння в протестантських церквах велося [[німецька мова|німецькою]]).
| |||