Мелодія ля-мінор: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 25:
== Популярність та визнання ==
Попри значний творчий доробок композитора, який включає [[опера|оперу]], [[балет]], концерти (для оркестру, для [[віолончель|віолончелі]] з оркестром, 3 фортепіанові, 2 скрипкові), твори для оркестру, різноманітних ансамблів, фортепіанні соло, зокрема 7 партит для різних інструментальних складів; музику до багатьох фільмів та театральних вистав, [[джаз]]ову та [[Поп-музика|популярну музику]], "Мелодія ля-мінор" на сьогодні є найбільш впізнаваним та найчастіше виконуваним його твором.
"Мелодія ля-мінор" в різних аранжуваннях стала своєрідним "інтонаційним знаком" кінця [[1980-ті_у_музиці|1980-х]] - [[1990-ті_у_музиці|1990-х]] років. Як видається, основна причина такого визнання - напрочуд влучно знайдена мелодична ідея, сполучення [[імпровізація|імпровізаційно]]-розповідної манери з афектованим кульмінаційним широким ходом на [[октава|октаву]], з вибагливим [[ритм]]ічним малюнком, що сприймається і як схвильований ліричний монолог, і як тужливий наспів скрипки народного віртуоза. При всій традиційності виразових засобів ця музика зовсім не банальна, в вибагливому візерунку "Мелодії" немало ефектів "ілюзії сприйняття" , раптових "переключень" в іншу сферу. <ref>[http://www.musica-ukrainica.odessa.ua/_a-kyanovsk_gal.html Любов Кияновська: СТИЛЬОВА ЕВОЛЮЦІЯ ГАЛИЦЬКОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ХІХ - ХХ СТ. Інтернет-часопис MUSICA UKRAINICA.]</ref>
 
== Видання та перекладення ==