Ян Гевелій: відмінності між версіями

Наукові роботи присвячені [[селенографія|селенографії]], позиційній астрономії, вивченню комет. Склав перші детальні карти Місяці, що відрізнялися великою точністю. Видана в [[1647]] «Селенографія» Гевелія містила атлас Місяця на картах діаметром 27 см і малюнки, що ілюструють вплив фаз Місяця і [[лібрація|лібрації]] по широті на вигляд деталей її поверхні. Досить точно визначив висоту місячних гір по відкиданих ними тінях. Позначив різні утворення на поверхні Місяця земними географічними назвами, деякими з них ми користуємося і досі. У роботі «Кометографія» (1668) дав перший систематичний опис і виклав історію всіх комет, що спостерігалися на той час (сам Гевелій відкрив чотири нові комети - 1652, 1664, 1665 і 1682). Підсумок своїх 49-річних занять астрономією Гевелій підвів в праці «Переломний рік...» (1685), у якій зібрані результати його понад 20000 спостережень Місяця, планет, комет, зірок. Вже після смерті dченоговченого його дружина Ельжбета видала підготовлені ним повністю «Каталог нерухомих зірок на епоху 1660» (1687) і атлас неба «Уранографія» (1690). Каталог містить результати спостережень положень 1564 зірок, видимих над горизонтом в Гданьську, в ньому вперше приведені не тільки екліптікальні, але і екваторіальні координати для кожної зірки. Гевелій наполегливо відмовлявся від застосування телескопів для позиційних спостережень і проводив вимірювання за допомогою кутомірних інструментів, які не мали оптичних труб. Незважаючи на це, досягнута ним точність була дуже високою. Його каталог був останнім (і найточнішим) в дооптичний період спостережень. Атлас неба складається з 54 карт для кожного сузір'я і двох півсфер для всього неба; Гевелій виділив 11 нових сузір'їв, деякі введені ним назви сузір'їв ([[Гончі Пси]], [[Жираф (сузір'я)|Жираф]], [[Ящірка (сузір'я)|Ящірка]], [[Малий Лев]], [[Секстант (сузір'я)|Секстант]], [[Одноріг (сузір'я)|Одноріг]], [[Лисичка (сузір'я)|Лисичка]], [[Щит (сузір'я)|Щит]]) збереглися до наших днів.