Євгеній (узурпатор): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{пишу}} {{Правитель |посада = Імператор |країна = [[Ри... |
Немає опису редагування |
||
Рядок 27:
|мати =
}}
'''Євгеній''' ({{lang-la|Flavius Eugenius}}) — † [[6 вересня]]
== Вступ на трон ==
У 391 році командир армії Валентиніана ІІ Арбогаст був фактично правителем в Західній Римській імперії при молодому імператорові. У той час Євген обіймав посаду державного секретаря (magister scrinorum). Валентиніан, досягнувши у той час 20-річного віку і закінчивши переможну війну проти [[Магн Максим|Магна Максима]], побажав стати повновладним правителем, через що розгорівся конфлікт між ним і його полководцем [[Арбогаст]]ом. [[15 травня]] [[392]] у своєму палаці у [[В'єнн (Ізер)|В'єнні]] знайшли Валентіана ІІ повішеним. Обставин смерті так і не вияснили. Можливо це сталося із безсилля молодого імператора перебрати владу, а можливо і конфлікт з Абогастом став причиною смерті. Однак [[Авґуст (титул)|Авґустом]] і наступником Валентиніана вже 22 серпня того ж року було проголошено державного секретаря Євгенія, особистого друга Арбогаста.
== Правління ==
Правління Євгена було не тривалим. Цей час характеризується його прагненням відновити мирне співіснування християнства і язичництва. Він призначає на посади префектів Італії та Риму батька і сина Флавіанів, які захоплювалися ворожінням за жертовними тваринами та спостереженням зірок, тобто заняттями яке карається у Східні Римські імперії стратою і розглядається як чаклунство. В Італії з дозволу Євгена відроджувалися язичницькі храми. Після успішних каральних походів [[Magister militum]] Арбогаста за [[Рейн]] деякий час був втриманий мир з [[германці|германцями]]. Арбогаст та Євгеній шукали признання у старшого авґуста — [[Феодосій Великий|Феодосія]], карбували монети з його зображенням, писали йому признання. Однак Феодосій залишався непохитний. Коли посольство від Євгена прибуло до Феодосія з метою отримання визнання, той не дав певної відповіді, але, багато обдарував послів та відправив їх назад, а сам почав приготування до війни. Намір Феодосія не визнавати узурпатора Євгена виявився в січні 393 року, коли він проголосив молодшого сина [[Гонорій |Гонорія]] імператором-співправителем. Старший син [[Аркадій]] став співправителем батька і спадкоємцем [[Візантійська імперія|Східної Римської імперії]] ще раніше 16 січня 383. Влітку 394 року Феодосій зібрав армію і виступив до Італії. 6 вересня 394 року в передгір'ях східних [[Альпи|Альп]] на річці Фріґід (тепер [[Словенія]]) відбулася генеральна битва. Передовий загін війська Феодосія у 10 тисяч воїнів був повністю знищений Арбогастом. Євген після припинення бойових дій став передчасно святкувати перемогу і роздавати нагороди. Однак, полководець Арбогаста — Арбіціон з невідомої причини перейшов на бік Феодосія, що можливо і стало вирішальним чинником у наступні поразці Євгенія і Арбогаста. На кінець дня, у темряві воїни Феодосія прорвалися в табір узурпатора Євгенія до його намету і вбили його. Арбогаст спочатку втікає, однак незабаром оточений, покінчує із життям.
{{royal-stub}}
| |||