Польсько-чехословацький прикордонний конфлікт: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
ВВП (обговорення | внесок)
м стильові правлення
Рядок 35:
Частини спірних територій ([[Заолжя]]), були анексовані Польщею в [[1938]] згідно [[Мюнхенська угода 1938 року|Мюнхенській угоді]] (1000 км²) і [[Перша віденська угода|Першій віденській угоді]] (Північний Спиш і північну Ораву 266 км²), а потім відповідно було окуповано [[Німеччина|Німеччиною]] (Заолжя) або [[Словаччина|Словаччиною]] в 1939 під час [[Друга Світова війна|Другої Світової війни]].
 
У жовтні [[1938]], напередодні ІІ Світової війни, Польща зайняла деякі північні частини Словаччини і отримала від чехословацьких територій Сучу Гору і Гладовку, Яворжину і крім того територію навколо Лєсніци (Lesnica) в [[П'єніни|П'єнінах]], маленьку область біля [[Скаліте]] (Skalité) і деякі інші дуже маленькі терени на кордоні (Польща офіційно отримала території 1 листопада 1938). [[Перша Словацька республіка]] проте, отримала назад як території втрачені в 1938, так і анексували території, "втрачені" в 1920-1924. Ця повторна анексія трапилася в жовтні 1939 (офіційно 24 листопада 1939), коли словаки [[ПольськаСловацьке кампаніявторгнення словацькоїу арміїПольщу (1939)|підтримали напад нацистської Німеччини на Польщу у вересні 1939]]. Анексія маріонетковою державою Словаччина зберегла населення області від терору нацистської Німеччини, що був у [[Генеральна губернія|Генеральній губернії]], поки Словаччина не погодилась взяти участь у [[Голокост]]і, але навіть потім геноцид був направлений виключно проти євреїв, а не проти поляків.
 
У січні 1945, ці території були звільнені радянською [[Червона Армія|Червоною Армією]]. Мешканці Орави і Спишу (тобто, зокрема територій, "втрачених" в 1920-1924) не мали бажання приєднатись до Польщі. (Словаччина припинила існувати як незалежна держава). Чехословацький Президент Бенеш, проте, вирішив передати території, що були надбанні протягом другої світової війни (тобто північний Спиш і північну Ораву) до Польщі знову (формальний акт передачі підписано 20 травня 1945), хоча словаки зробили списки виборців на цих територіях, що виступали на користь Чехословаччини. Було багато протестів у формі делегацій, відвідуючих президента, петиції до Праги і Польщі, протестів Американських словаків і протестів словацького [[духівництво|духівництва]]. Не дивлячись на це, 20 травня 1945, довоєнні кордони між Чехословаччинною і Польщею були відновлені.