Танєєв Сергій Іванович: відмінності між версіями

[[ІmageЗображення:Taneev.jpg|thumb|rіght]]'''Сергій Іванович Танєєв''' (13 ([[25 листопада]]) [[1856]], Володимир -— 6 ([[19 червня]]) [[1915]], Дюдьково) -— російський [[композитор]], [[піаніст]], педагог, вчений, громадський діяч.

В  1875  року закінчив [[Московська консерваторія|московську консерваторію]] у [[Микола Рубинштейн|М.  Г.  Рубинштейна]] ([[фортепіано]]) і [[Чайковський Петро Ілліч|П.  І.  Чайковського]] ([[композиція (музична)|композіція]]). Виступав у концертах як піаніст-соліст й ансамбліст. Перший виконавець багатьох фортепіанних творів Чайковського, виконавець власних творів. З  1878 по 1905 роки працював у Московській консерваторії (з  1881 професор), де вів класи [[гармонія (музика)|гармонії]], інструментовки, фортепіано, композиції, [[поліфонія|полифонії]], [[музична форма|музичної форми]], в 1885-1889 1885—1889 директор. В  [[1905]] році залишив консерваторію в знак протесту проти консервативних методів керівництва. Продовжував займатися з учнями приватно. Був одним із засновників і педагогів Народної консерваторії (1906), брав участь у роботі Пречистинских робітників курсів для робітників, вивчав музичний фольклор.

Переконаний послідовник класики (у його музиці знайшли втілення традиції [[Глінка Михайло Іванович|м.  І.  Глінки]], П.  І.  Чайковського, а також [[Бах Йоганн Себастьян|І.  С.  Баха]], [[Бетховен|Л.  Бетховена]]), Танєєв передбачив багато тенденцій музичного мистецтва XX  століття. Його творчість відзначена глибиною й шляхетністю задумів, високою етичністю й філософською спрямованістю, стриманістю висловлення, майстерністю тематичного й поліфонічного розвитку. У своїх творах він тяжів до морально-філософської проблематики. Така, наприклад, його єдина [[опера]] "«Орестея"» (по  [[Есхіл]]у, 1894) -— зразок втілення античного сюжету в російській музиці. Його камерно-інструментальні твори (тріо, квартети, квінтети) належать до кращих зразків цього жанру в російській музиці. Один із творців лірико-філософської [[кантата|кантати]] в російській музиці ("«Іоанн Дамаскін"», "«По прочитанні псалма"»). Відродив популярний у вітчизняній музиці XVІІ-XVІІІ  ст. жанр -— хору [[a cappella|a  cappella]] (автор більше 40  хорів). В інструментальній музиці особливе значення надавав інтонаційній єдності циклу, монотематизму (4-а  симфонія, камерно-інструментальні ансамблі).

Створив унікальну працю -— "«Рухомий контрапункт строгого письма"» (''«"Подвижной контрапункт строгого письма»"'') (1889-19061889—1906) і його продовження -— "«Вчення про канон"» («Учение о каноне») (кінець 1890-х  рр.-1915).

Як педагог, Танєєв домагався підвищення професійного музичної освіти в Росії, боровся за високий рівень музично-теоретичної підготовки студентів консерваторії всіх спеціальностей. Створив композиторську школу, виховав багатьох музикознавців, диригентів, піаністів (продовжуючи фортепианні традиції Н.  Г.  Рубинштейна). Серед учнів: [[Рахманінов Сергій Васильович|С.  В.  Рахманінов]], [[Скрябін Олександр Миколайович|О.  М.  Скрябін]], [[Метнер, Микола Карлович|н.  К.  Метнер]], [[Глієр Рейнгольд Морицевич|Р.  М.  Глієр]], К.  Н.  Ігумнов, Г.  Е.  Конюс, Б.  Л.  Яворський.

* Опера "«Орестея"» (1-я постановка -— 1895, Петербург)

* Кантати "«Іоанн Дамаскин"», "«По прочитанні псалма"» й ін.

* Камерно-інструментальні ансамблі (20) -— тріо (в  т.  ч. фортепианное, 1908), струнні квартети, квінтети (в  т.  ч. фортепианный, 1911)

* Для фортепіано -— Прелюдія й фуга й ін.

* Хори a  cappella ("«Восход солнца"», "«Посмотри какая мгла"», "«Развалину башни"» та ін.)

* Камерно-вокальні ансамблі з фортепіано й a  cappella

* 55  романсів

* [http://www.taneyev.nm.ru/Works.htm Докладний список творів]

* [http://ugenіr.narod.ru/bіblіography.htm Докладний бібліографічний список]