Вільгельм Ґренер: відмінності між версіями

Підтримав прихід до влади гетьмана [[Павло Скоропадський|Павла Скоропадського]]. Вихідною точкою цієї підтримки для німецького командування було переконання, що тодішній уряд Центральної ради не мав ані охоти ані спроможності щоб виконати свої зобов'язання, перебрані на підставі берестейського договору супроти центральних держав. Так, на початку квітня 1918&nbsp;р. Ґрьонер у своєму меморандумі генералу [[Людендорф]]у зазначав, що Центральна Рада взагалі є не урядом, а мішаниною мрійників, ідеалістів і [[Катедер-соціалізм|катедер-соціалістів]], котрі не користуються у власній країні авторитетом<ref>Дмитришин В. Повалення німцями Центральної Ради у квітні [[1918]] року: нові дані з німецьких архівів//Політологічні читання. - 1994. - №1. - С. 104 - 120.</ref>.

 

 

Саме за ініціативою Ґрьонера наприкінці квітня [[1918]] року також було демобілізовано неблагонадійні формування Центральної Ради&nbsp;— [[Синьожупанники|Синьожупанників]], які на той час почали розкладатися, що становило певну небезпеку, і полк Січових Стрільців.