Телескоп: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Olvin (обговорення | внесок) орфографія |
|||
Рядок 10:
== Типи телескопів ==
=== Оптичні телескопи ===
Оптичні телескопи поділяються на два типи — рефлектори і рефрактори.
* '''[[Рефрактор]]''' — це
*'''[[Рефлектор]]''', на відміну рефрактора для концентрування [[Електромагнітне випромінювання|електромагнітного випромінювання]] використовує [[дзеркало]] («рефлекція» чи «рефлексія» — відбивання хвиль від поверхні).
[[Файл:Maksutov_telescope.png|thumb|right|200px|Схема телескопа Максутова]]
Певним виключенням, що порушує цей
Першим оптичним приладом для астрономічних спостережень був телескоп-рефрактор схеми [[Галілео Галілей|Галілея]] ([[1609]] р.). Найпростіший телескоп схеми Галілея складаєтся з двох лінз — об'єктивом служить двосторонньо ввігнута лінза (розсіююча лінза), а [[окуляр|окуляром]] двосторонньо випукла лінза (збірна лінза).
Сучасні астрономічні телескопи є переважно рефлекторами. Це пояснюється потребою побудови приладів з об'єктивом великого діаметру (для збільшення світосили приладу і вищої роздільної здатності). При створення великих лінз проявляються об'єктивні обмеження (найбільший збудований рефрактор мав діаметр об'єктиву один [[метр]]). Крім того лінзові об'єктиви мають значні оптичні [[аберація|аберації]], основні з яких хроматична і сферична. Обох цих аберацій позбавлені дзеркала, що мають форму [[
=== Призначення ===
Рядок 28:
#Допомогти розрізняти об'єкти, розташовані на близькій кутовій відстані один від одного, що непомітно неозброєним оком.
Основною оптичною складовою телескопа є [[об'єктив]], який збирає світло і будує зображення об'єкту або ділянки неба. Об'єктив з'єднується з приймальним пристроєм трубою ([[тубус]]ом). Механічна конструкція, що несе трубу і що забезпечує її наведення на небо, називається монтуванням. Якщо приймачем світла є око (при візуальних спостереженнях), то обов'язково необхідний [[окуляр]], в який розглядається зображення, побудоване об'єктивом. При фотографічних, фотоелектричних, спектральних спостереженнях окуляр не потрібний. Фотографічна пластинка, вхідна діафрагма електрофотометра, щілина спектрографа
Телескоп з лінзовим об'єктивом називається рефрактором, тобто заломлюючим телескопом. Оскільки світлові промені різних довжин хвиль заломлюються по різному, то одиночна лінза дає забарвлене зображення. Це явище називається хроматичною аберацією. Хроматична аберація значною мірою усунена в об'єктивах, складених з двох лінз, виготовлених із
Закони
Сферичне дзеркало не збирає паралельного пучка променів в
До кінця XIX століття основною метою телескопічних спостережень було вивчення видимих положень небесних світил. Важливу роль відігравали спостереження [[комет]] і деталей на планетних дисках. Всі ці спостереження проводилися візуально, і рефрактор
=== Телескопи ХХ століття ===
Наприкінці XIX і особливо в XX столітті характер астрономічної науки зазнав органічних змін.
Для астрофізичних досліджень бажано, щоб оптика телескопа не накладала ніяких обмежень на доступний діапазон довжин хвиль: земна атмосфера і так обмежує його дуже сильно. Проте скло, з якого робляться лінзи, поглинає ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання. Фотографічні емульсії і фотоелементи чутливі в ширшій області спектру, ніж око, і тому хроматична аберація при роботі з цими приймачами позначається сильніше.
Таким чином, для астрофізичних досліджень
У '''астрометричних''' роботах, як і раніше, застосовують рефрактори, оскільки в [[астрометрія|астрометрії]] необхідно вимірювати положення
Як вже сказано, рефлектор з параболічним дзеркалом будує зображення дуже чітко, проте тут необхідно зробити одну обмовку. Зображення можна вважати за ідеальне, поки воно залишається поблизу оптичної осі. При видаленні від осі з'являються
Дзеркала рефлекторів у минулому (XVIII – XIX століттях) робили металевими зі спеціального сплаву, проте згодом, з технологічних причин, оптики перейшли на скляні дзеркала, які після оптичної обробки покривають тонкою плівкою металу, що має великий коефіцієнт
Основними характеристики телескопа є діаметр D і фокусна відстань F об'єктиву. Чим більше діаметр, тим більший світловий потік Ф збирає телескоп (1):
Рядок 88:
Так, кутовий діаметр Сонця і Місяця дорівнює приблизно 0,5. При фокусній відстані телескопа F=1000 мм діаметр зображення Сонця і Місяця в його фокальній площині складає близько 10 мм.
Телескоп-рефлектор, пристосований для спостережень безпосередньо у фокусі параболічного дзеркала, називається рефлектором з прямим фокусом. Часто використовуються складніші системи рефлекторів; наприклад, за допомогою додаткового плоского дзеркала, встановленого перед фокусом, можна вивести фокус в бік за межі труби (ньютонівський фокус). Додатковим опуклим дзеркалом перед фокальним дзеркалом можна подовжити фокусну відстань і вивести фокус в отвір просвердлене в центрі головного дзеркала (кассегреновський фокус), і так далі. Деякі з таких складніших систем рефлекторів показані на малюнку. Вони є зручнішими для приєднання приймальних пристроїв до телескопа, але через додаткові
Складним технічним завданням є наведення телескопа на об'єкт і відслідковування його через обертання Землі. Сучасні обсерваторії оснащені телескопами діаметром від декількох десятків сантиметрів до декількох метрів.
|