Ідеальне місто: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
м Відкинути всі редагування до зробленого Luckas-bot
Рядок 1:
{{в роботі}}
 
[[Файл:Idealstadt.jpg|міні|праворуч|200пкс|Филарете. Ідеальне місто Сфорцинда]]
''' Ідеальне місто''' - архітектурна і містобудівна ідея створення міста, досить бездоганного в планах безпеки, архітектурного образу, соціального устрою, гармонічно поєднаного з навколишнім середовищем. Існує в проектах, теоретичних працях, в візуальних відтвореннях ( картини, гравюри). Було зроблено декілька спроб відтворити ідеальні міста в реальності, але повної реалізації ідеї досягти не вдалося нікому.
== Історія ==
=== Архітектор Гіпподам. Ідеальний Мілет? ===
Він жив в місті [[Мілет]] на узбережжі Егейського моря. Колонії греків воювали з тодішньою Персією, дістались міста Сарди, пограбували і спалили його. Відповіддю була навала перського війська, а розгніваний цар Дарій наказав зруйнувати Мілет. Так трагічний випадок дав змогу [[архітектор]]у запроектувати нове місто майже на звільненому від споруд і історичної пам'яти місцевості. Сучасні науковці назвали Гіпподама творцем першого ідеального міста, а його першим утопістом.
 
Гіпподам спроектував новий Мілет. Той мав би 10 000 мешканців і був поділений на три частини : 1) для військових, 2) для ремісників,3) для землеробів. План міста нагадував шахову дошку, де все підкорялось симетрії і геометрії. Цей план набув популярності і за схемою Гіпподама будували в різних грецьких містах.
 
=== Ідеальне місто Платона ===
Про план міста Гіпподама добре знав і [[філософ]] Платон (427—347 рр. до н. е.) Він і переніс його в свій твір «Держава». Бо план Гіпподама нічим не був схожим на тогочасні [[Афіни]] - вузькі і криві вулиці, незграбні домівки, відсутність приватних [[сад]]ів, бруд і сміття тощо. Ідеальне місто Платона поділене на 12 частин, вулиці прямі, заокруглені площі,будинки ошатні, але схожі один на одного, щоб не викликати заздрість і змагання перевершити сусіда. Афіняни мріяли про багатство, волали богатства і діяли заради багатства. Платон же волав скасувати усі протиріччя в своєму ідеальному місті, що вже виходило за межі чисто архітектурних і містобудівних ідей. Страшна реальність і красива теорія вкотре не збігались і не підпорядковувались одна одній. Але ідея виявилась живою.
 
=== Доба Відродження===
[[Файл:Piero della Francesca - Ideal City.jpg|міні|центр|390пкс|Ідеальне місто за італійцем анонімом 15 століття.]]
 
=== 1820 століття ===
[[Файл:Scamozzi portrait by Veronese.jpg|міні|праворуч|200пкс|Худ. П.[[Веронезе]] . Архітектор Вінченцо Скамоцци ]]
Мода на вивчення античного спадку в Італії доби [[Відродження]] не обійшла і ідею створення ідеального міста. Невідомий італійський художник створив картини з краєвидами трьох ідеальних міст.Їх вулиці регулярно сплановані, а будинки архітектурою нагадують тогочасні італійські.
 
== Джерела ==
До проектів розпанування ідеального міста звернулись і теоретики і архітектори Італії.Серед них
* Статья «"Мечта об идеальном городе»": http://www.newacropolis.ru/magazines/3_2001/Mecht_o_ideal_gorode
 
* [[Філарете]] ( бл. 1400 - 1467 )
* Франческо ді Джорджо Мартіні ( 1439 - 1502 )
* П'єтро Катанео ( 1500 - 1572 )
* [[Вінченцо Скамоцци]] ( 1548 - 1616 ).
 
Останньому навіть вдалося побудувати ідеальне місто неподалік від Венеції на межі з Альпами - Пальма Нуова. Постійні війни і небезпека спричинили проектування саме міст-фортець, де ідеальне розпланування починалось за фортечними мурами і вежами. Ідея міст-фортець була перенесена італійськими архітекторами і військовими [[інженер]]ами в інші країни. За схемами ідеальних міст-фортець зроблене розпланування міст [[Жовква]] , [[Броди]] ( сучасна Україна).
 
=== 18 століття ===
[[Файл:Phalanstère.jpg|міні|центр|380пкс|Фаланстер Шарля Фурьє .]]
 
Утопічні ідеї про побудову ідеального міста дожили до 18 століття. Протиріччя доби і умови промислового перевороту спонукали пошуки ідеї справедливого (ідеального )суспільства. Акцент був перенесений з архітектури на суспільний устрій, ідею справедливості, рівності громадан тощо. Архітектурі відведена підкорена, функціональна роль, хоча деякі проекти нагадують велетенські [[палац]]и і не позбавленігі казкової [[гігантоманія|гігантоманії]] ( Фаланстер Шарля Фурьє ).
 
=== 19-20 століття ===
В 19 столітті відбувся перший етап так званого « дикого [[капіталізм]]у», через який пройшла більшість країн Європи. Важкий історичний етап супроводжувався загибеллю багатьох дворянських [[садиба|садиб]], масовим вивільненням селян з [[кріпацтво|кріпацтва]], спустошенням сіл, появою дешевої робочої сили, що подалася в міста, перенаселення міст і поява трущобних районів.По Европі покатилася хвиля урбанізму.
 
До пошуку виходу з кризової ситуації залучились [[політик]]и, [[філософ]]и, суспільні і благодійницькі спілки. Свій засіб вирішення проблем нездорового [[урбанізм]]у представили і [[архітектор]]и. Не змінюючи суспільних інститутів і приватної власності, архітектори запропонували хибні містобудівні проекти типу «місто-сад»(Эбенезер Говард, 1902), «індустріальне місто», «місто-смуга, тобто линійне місто», «соцмісто». '''Місто-смугу''' навіть почали будувати в передмісті [[Мадрид]]а у''' 1882 р'''.
 
 
Ідея була такою привабливою, що некритично була перенесена в 20 століття, коли в різних регіонах світу збудували декілька міст на порожньому місці- без історичної пам'яті, у вигаданих формах [[функціоналізм]]у, без урахування національних традицій, клімату тощо.Щвейцарець за походженням, Ле [[Ле Корбюзьє]] ( Шарль Эдуард Жаннере, 1887—1965) будує у Франції, Росії, Індії.В індії він і вибудував місто [[Чандігарх]] - надзвичайно близьке до так званих ідеальних міст - без історичної пам'яті, у вигаданих формах [[функціоналізм]]у, без урахування національних традицій.
=== Нова Столиця Бразилії ===
[[Файл:Brasilia - Plan.JPG|міні|праворуч|200пкс|План нової столиці ]]
[[Файл:Brasilia Congress xenia antunes.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Центр Бразиліа вночі]]
 
Усі ознаки «ідеального міста»
мала і побудова нової столиці Бразилії.Уособленням усього нового мало стати місто [[Бразиліа]], яке за планом повинно було спонукати до розвитку і включення в промисловий обіг необжиті райони півночі країни.
 
Незважаючи на поклоніння авторитету Ле Корбюзьє і дотримання стилістики функціоналізму,виявились і важливі відмінності. Авторський колектив архтекторів на чолі з Оскаром Німейєром планували ідеальне місто - без історичної пам'яті, на порожній теріторії тощо. Але могутня історична мистобудівна традиція Бразилії, вирощена на колоніальному [[бароко]],проривалася через засилля геометричних і спрощених форм. Нове обличчя столиці формував центр
 
== Посилання ==
{{Commonscat|Ideal city|Ідеальне місто }}
 
== Джерела ==
* Статья «Мечта об идеальном городе»: http://www.newacropolis.ru/magazines/3_2001/Mecht_o_ideal_gorode
* Статья «Город в четырёх измерениях», д-р архитектуры Иконников А.С.( ж «Знание-сила», №10, 1979 )(рос)
* Саваренская Т.Ф. «Западноервопейское градостроительство 17-19 веков», М, Стройиздат, 1987 (рос)
* August Buck: ''Die Idealstadt der italienischen Renaissance''. In: [[Wilhelm Wortmann]] (Hrsg.): Deutsche Stadtgründungen der Neuzeit, Wiesbaden 1989, S. 17-30.ISBN 3-447-02970-6
* Claus Bernet: ''Gebaute Apokalypse. Die Utopie des Himmlischen Jerusalem in der Frühen Neuzeit'', Mainz: Zabern 2007. ISBN 978-3-8053-3706-9.
* Claus Bernet: ''Die Gründung von Freudenstadt: Neue Ansätze zur wichtigsten deutschen Idealstadt'', in: Blätter für deutsche Landesgeschichte, 143, 2007, S. 107-131.
* August Gebeßler: ''Freudenstadt - Geschick und Geschichtlichkeit einer Idealstadt'', in: Die Alte Stadt, 23, 1996, S. 46-55.
* Gerhard Eimer: ''Die Stadtplanung im schwedischen Ostseereich 1600-1715.'' Mit Beiträgen zur Geschichte der Idealstadt, Stockholm 1961.
* Ehrenfried Kluckert: ''Auf dem Weg zur Idealstadt. Humanistische Stadtplanung im Südwesten Deutschlands'', Stuttgart 1998 (Veröffentlichungen des Archivs der Stadt Stuttgart 78). ISBN 3-608-91962-7
* Hanno Walter Kruft: ''Städte in Utopia. Idealstadt vom 15. bis zum 18. Jahrhundert zwischen Staatsutopie und Wirklichkeit'', München 1989. ISBN 3-406-33909-3.
* Kersten Krüger: ''Die Idealstadt in der frühen Neuzei''t, in: Frank Braun (Hrsg.): Städtesystem und Urbanisierung im Ostseeraum in der Frühen Neuzeit, Münster 2004, S.11-47.
* Michaela Marek: ''Die Idealstadt im Realsozialismus'', in: Christiane Brenner (Hrsg.): Sozialgeschichtliche Kommunismusforschung, München 2005, S. 425-480.
* Helen Rosenau: ''The Ideal City. Its Architectural Evolutions'', London 1974. ISBN 0289702011
* Badisches Landesmuseum Karlsruhe (Hrsg.): ''Klar und lichtvoll wie eine Regel: Planstädte der Neuzeit vom 16. bis zum 18. Jahrhundert''. Eine Ausstellung des Landes Baden-Württemberg veranstaltet vom Badischen Landesmuseum Karlsruhe, Karlsruhe 1990. ISBN 3-7650-9026-3
 
[[Категорія:Утопії]]