Далмація: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Xqbot (обговорення | внесок)
м робот додав: os:Далмаци; косметичні зміни
Рядок 102:
Далмація сьогодні поділена між Хорватією, Чорногорією і Боснією. Чорногорія володіє півднем краю, навколо Котору, Боснія володіє короткою прибережною смугою навколо міста [[Неум]]. Найбільшою частиною Далмації володіє Хорватія яка складається з чотирьох округів, головні міста яких [[Задар]], [[Шибеник]], [[Спліт]] і [[Дубровник]]. Інші великі міста в хорватській Далмації — [[Біоград]], [[Каштела]], [[Син'ї]], [[Солін]], [[Оміш]], [[Кнін]], [[Меткович]], [[Макарска]], [[Трогир]], [[Плоце]], [[Трилж]] і [[Імотські]].
 
== Історія ==
{{main|Історія Далмації}}
=== Античність ===
{{main|Далмація (Римська провінція)}}
 
[[ImageФайл:REmpire-Dalmatia.png|230px|thumb|Провінція Далмація, Римська імперія]]
Назва Далмація походить від імені [[Іллірійці|іллірійського]] племені [[далмати|далматів]] які жили в східній частині Адріатичного узбережжя в 1 тисячолітті до Р.Х. Вона була частиною [[Іллірія|Іллірійського]] королівства між 4 сторіччям до Р.Х. і [[Іллірійські війни|Іллірійськими війнами]] (220, 168 до Р.Х.), коли [[Римська республіка]] заснувала свій протекторат на південь від річки Неретви. Назва "Далмація" вживалась вірогідно з другої половини 2 століття і безперечно з першої половини 1 століття до Р.Х., межами були річки Крка и Неретва<ref>S.Čače, ''Ime Dalmacije u 2. i 1. st. prije Krista'', Radovi Filozofskog fakulteta u Zadru, godište 40 za 2001. Zadar, 2003, pages 29,45.</ref>. Вони поступово були включені в римські володіння до заснування римської провінції [[Іллірік (римська провінція)|Іллірик]] у 32-27 роках до Р.Х.
 
В 9 році після Р.Х. далмати разом з паннонійцями розпочали низку заколотів<ref>Charles George Herbermann, ''The Catholic Encyclopedia: An International Work of Reference'' (1913) </ref>, але вони були вже остаточно придушенні в 10 році від Р.Х., Іллірія була розділена на дві провінції, [[Паннонія|Паннонію]] і Далмацію, які займали велику частину Дінарських Альп а також східне узбережжя Адріатики.<ref>M.Zaninović, ''Ilirsko pleme Delmati'', pages 58, 83-84.</ref> Далмація була місцем народження римського імператора [[Діоклетіан]]а, який побудував [[Діоклетіанів палац]] на місці сучасного Спліта<ref>[http://www.megalithic.co.uk/article.php?sid=17691 C. Michael Hogan, "Diocletian's Palace", The Megalithic Portal, ed. Andy Burnham, Oct 6, 2007]</ref>. Під час великої реорганізації Римської імперії в 297 від Р.Х. кордони Далмації були змінені, південна частина району [[Нарона]] була відрізана і стала римською провінцією ''Praevalis'' ([[Превалітанія]]), район Нaрoна залишився від Будви до річки Цетина,<ref>D. Mandić, Crvena Hrvatska, pages 68-83</ref>, хоч [[Лібурнія]] і була частиною Далмації, але вона мала статус окремої адміністративно-територіальної одиниці в античні часи і на початку середньовіччя<ref>J.Medini, ''Provincia Liburnia'', Diadora, vol. 9, Zadar, 1980, page 433</ref>.
[[ImageФайл:Roman_provinces_of_Illyricum,_Macedonia,_Moesia,_Pannonia_and_Thracia.jpg|thumb|300px|Римська Далмація і довколишні землі]]
 
Історик [[Моммзен Хрістіан Матіас Теодор|Теодор Моммзен]] писав (в своїй ''Провінції Римської імперії''), що вся Далмація була повністю латинізована в четвертому сторіччі. Тем не менш, аналіз археологічних матеріалів того періоду вказує, що процес латинізації був вельми виборчим. Хоч міські центри, прибережні й внутрішні, були майже повністю латинізованими, ситуація в сільській місцевості була абсолютно іншою. Попри те, що іллірійці зазнали сильної асиміляції, вони продовжували говорити на своїй рідній мові, поклонялись власним богам і мали власні традиції, підпорядковувались власній соціально-політичній племінній організації, яка була адаптована до римської адміністрації і політичної структури лише в деяких потребах<ref>A. Stipčević,'' Iliri'', Školska knjiga Zagreb, 1974, page 70</ref>.
 
Після падіння [[Західна Римська імперія |Західної Римської імперії]] в [[476]], з початком [[Велике переселення народів|Великого переселення народів]] в регіоні урядували [[готи]] до [[535]], коли [[Юстиніан I]] приєднав Далмацію до [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]], але Лібурнія лишилась в готському володінні як ''Liburnia Tarsatica''. .<ref>I.Mužić, ''Hrvatska povijest devetoga stoljeća'', Naklada Bošković, Split 2006</ref>
 
=== Середньовіччя ===
У [[568]] від Р.Х., після [[Авари|аварської]] навали Далмація була зруйнована і спустошена романськомовне населення збереглося лише в укріплених прибережних містах і в гірських районах, на кшталт [[морлахи|морлахів]]. Місцеві мешканці зберегли романську [[Далматинська мова|далматинську мову]]. Після аварів прийшли племена слов'ян, які поселилися в Далмації.
 
 
==== Прибуття слов'ян ====
 
Слов'яни розпочали об'єднання своїх племен в більш потужні держави. Хорвати контролювали північну і центральну частину Далмації з 10 століття, коли вони заснували незалежне королівство, існувало до 12 століття. Південна частина Далмації була поділена між дрібними князівствами [[Паганія]], [[Захумл'є]], [[Травунія]], [[Дукля (князівство)|Дукля]]/[[Зета (князівство)|Зета]]. Сербська держава [[Рашка (держава)|Рашка]] була розширена за рахунок Травунії і Паганії в 10 сторіччі. Захумл'є стало [[васал]]ом новітнього [[Середньовічна хорватська держава|Хорватського королівства]] на початку 10 століття, Паганія приєдналось до Хорватії в [[1050]]. Після падіння Сербії в другій половині 10 століття, Дукля перебрала на себе лідерство в східній частині регіону створивши в [[1077]] велике королівство. Хорватське королівство мало свої столичні міста в Далмації: [[Біачі]], [[Нін]], Біоград, Шибеник (заснований, як порт хорватського королівства, в той час коли Візантія контролювала [[Трогир]] і [[Спліт]]), Кнін, Спліт, Оміш, [[Кліс]], Солін. В [[1166]]-[[1168]] сербський Великий князь [[Стефан Неманя]] зайняв південні далматинські князівства.
 
==== Суперництво між Венецією, Візантією, Хорватією і Угорщиною ====
 
[[Венеціанська республіка]] з десятого століття робила кілька спроб взяти під контроль острови і міста-держави Далмації, однак Візантія також зберігала вплив на них. Цей вплив Візантії зник наприкінці одинадцятого століття, коли [[Королівство Угорське (1000 —1526)|Королівство Угорщина]] розширила свій вплив на південь, і Хорватія поступилася своєю незалежністю на користь Угорщини внаслідок підписання [[Pacta conventa]].
Рядок 134:
В [[1346]], Далмація зазнала [[пандемія|пандемію]] [[чума|чуми]]. Економічна ситуація погіршилась і міста підпали під вплив Венеції.
 
=== Сучасність (1420-1797): венеціансько-турецьке суперництво ===
Венеціанська республіка контролювала велику частину Далмації з [[1420]] до [[1797]], південна частина називалась [[Албанія Венетська]]. [[Венетська мова]] була [[Лінгва франка]] в Середземномор'ї на той час, і це сильно вплинуло на далматинську мову, в меншій мірі на хорватську і [[албанська мова|албанську]].
 
Рядок 144:
 
 
==== Дубровницька республіка ====
 
[[ImageФайл:Dubrovacka republika01.png|thumb|200px|Дубровницька республіка]]
Південне місто Дубровник стало де-факто незалежним в [[1358]] згідно [[Задарський договір|Задарського договору]], коли Венеція відмовилась від свого сюзеренітету над ним на користь [[Людвік І Великий|Людвіка І]].
 
 
=== Наполеонівські часи ===
 
Цей період був раптово перерваний падінням Венеціанської республіки в [[1797]]. Наполеонівські війська окупували край і припинили незалежність Дубровницької республіки, але врятували її від окупації [[Російська імперія|Російською імперією]] і Чорногорією.
Рядок 156:
У [[1805]] році Наполеон створив своє [[Королівство Італія (1805 – 1814)|Королівство Італія]] довкола Адріатичного моря, приєднав до нього колишню венеціанську Далмацію від Істрії до Котору. У [[1809]] він відокремлює венеціанську Далмацію від королівства Італія і засновує Іллірійські провінції, які були приєднані до Франції, і оголошує свого маршала [[Никола Жан де Дьо Сульт|Николу Жан де Дьо Сульта]] герцогом Далмації.
 
[[ImageФайл:Map Kingdom of Italy (Napoleonic).jpg|thumb|200px|Колишня венеціанська Далмація, у складі наполеонівського Королівства Італія в 1805 році.]]
 
Правління Наполеону, відзначено в Далмації численними війнами, які викликали безліч повстань. З іншого боку, французьке правління сприяло італійському і хорватському національному відродженню, а також в області інфраструктури було впроваджено безліч удосконалень, було побудовано або реконструйовано багато доріг. Наполеон звинуватив [[Огюст Фредерик Луї Мармон|Мармона]], губернатора Далмації, в тому що на Далмацію було витрачено забагато коштів.
 
 
==== Під владою Відня ====
[[ImageФайл:Triune Kingdom of Croatia (1868-1918).png|thumb|right|200px|Далмація і Хорватія-[[Славонія]] (червоний і рожевий) з 1868 до 1918 ]]
 
Згідно рішень [[Віденський конгрес|Віденського конгресу]] в [[1815]] році, Далмація була передана як провінція, імператору Австрії. Вона була офіційно відома як [[Королівство Далмація]].
Рядок 172:
Після [[Перша Світова війна|Першої Світової війни]], [[Австро-Угорщина]] розпалась, і Далмація знов була поділена між [[Королівство сербів, хорватів і словенців|Королівством сербів, хорватів і словенців]] (згодом Королівство Югославія), яка контролювала більшість території, і Італією, яка окупувала невелику частину північної Далмації біля Задара і острови [[Црес]], [[Лошинь]] і [[Ластово]].
 
=== Після Першої Світової війни ===
 
Після [[1918]] року майже все італійське населення Далмації, яка увійшла до Югославії, емігрувало до Задару. В [1922] році Далматинський регіон Югославії був розділений на дві провінції, округ Спліт (Сплітська область), зі столицею в [[Спліт|Спліті]], і район міста Дубровник (Дубровницька область), зі столицею в [[Дубровник|Дубровнику]].
Рядок 202:
</gallery>
 
== Дивись також ==
 
* [[Королівство Далмація]]
Рядок 220:
{{Croatia-geo-stub}}
{{Провінції Риму}}
 
[[Категорія:Геопункти Да]]
[[Категорія:історичніІсторичні області Європи]]
[[Категорія:Хорватія]]
 
Рядок 262 ⟶ 263:
[[nn:Dalmatia]]
[[no:Dalmatia]]
[[os:Далмаци]]
[[pl:Dalmacja]]
[[pt:Dalmácia]]