Трибун: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
У [[Стародавній Рим|Стародавньому Римі]] — назва різних державних і громадських службових осіб. '''Військові трибуни''': у давньоримській армії — командні посади. '''Народні трибуни''' — найвищі виборні службові особи з [[плебеї]]в, що обиралися на плебейських зборах.
'''Військовий трибун''' ({{lang-la|tribunus militum}}) — командна посада в римському легіоні. У епоху Республіки в кожному римському легіоні було декілька (зазвичай шість) трибунів, які повинні були командувати легіоном по черзі. Як правило, військові трибуни походили із знатних сімей. Проте, оскільки вони часто не мали достатнього досвіду, а розпорошення командних функцій істотно утрудняло керівництво легіоном, вже в епоху, безпосередньо передуючу громадянським війнам (зокрема, під час війни в Африці проти царя Югурти), полководці передовіряли керівництво легіоном легатам, як правило, досвідченим воєнноначальникам, своїм друзям або родичам. Трибунам при цьому залишалися допоміжні і дорадчі функції, а також командування окремими виділеними підрозділами в одну або декілька когорт. В епоху Імперії в кожному легіоні був один військовий трибун з числа сенаторів (другою за старшинством в легіоні після легата) і п'ять — із стану [[Вершники (Давній Рим)|вершників]].
'''Народний трибун''' — ({{lang-la|tribunus plebis}}) посадовець, згідно римської традиції з 494 р. що до н. е. щорічно обиралося з [[Плебей|плебеїв]] на зборах по трібам. Посада народних трибунів була введена для захисту прав плебеїв від свавілля патриціанських магістратів. В період пізньої республіки щорічно вибирали 10 трибунів.
| |||