Відмінності між версіями «Поверхневі стани»

нема опису редагування
[[Хвильова функція]] поверхневого стану спадає, як усередину тіла, так і назовні.
 
Існує дві моделі поверхневих станів: модель [[Ігор Євгенович Тамм|Тамм]]а ([[1932]]) і модель [[Шоклі]] ([[1939]]). [[Таммівські стани]] отримані в [[наближення майже вільних електронів|наближенні майже вільних електронів]], стани Шоклі - в [[наближення сильного зв'язку|наближенні сильного зв'язку]]. Обидві теорії передбачають існування одного поверхневого стану на кожен [[атом]] поверхні. Проте теорії не враховують перебудову кристалічної структури на поверхні матеріалу.
 
Виходячи з хімічних уявлень, поверхневі стани є [[вільні радикали|вільними радикалами]].