Фотоелектронний помножувач: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 4:
Фотоелектронний помножувач складається із фотокатоду, з якого при поглинанні [[фотон|кванта світла]] завдяки [[фотоефект]]у вибиваються [[електрон]]и та кількох додаткових електродів, з яких вибиті й прискорені електрони вибивають нові вторинні електрони завдяки [[вторинна електронна емісія|вторинній електронній емісії]].
 
Фотопомножувач був винайдений у 1930 радянським вченим Л. А. Кубецьким. Сучасні ФЕП – це високоякісні одноканальні приймачі випромінювання в ультрафіолетовому, видимому, і ближньому інфрачервоному діапазонах спектра (120 – 1200 нм). Світлочутливою поверхнею фото помножувача є [[фотокатод]]. Якщо електричним полем зібрати електрони, які вилетіли з фотокатода, ми отримаємо [[фотоелемент]]. Подібні фотоелементи використовувались в астрономії до ФЕП. На фотоелементі був побудований перший радянський фотоелектричний [[фотометр]] (1930). Технічний ФЕП представляє собою скляну циліндричну колбу, в якій створений вакуум. Щоб виготовити напівпрозорий фотокатод, на внутрішню поверхню переднього торця цієї колби, спочатку наноситься тонка підкладинка з металу (як правило з [[хром]]у). А потім на неї наноситься речовина, яка добре виділяє електрони під дією світла. Такими речовинами являютьсяє метали[[метал]]и та їхні [[оксид]]и, з обов’язковими домішками лужних металів: [[цезій|цезію]], [[рубідій|рубідію]], [[калій|калію]], [[натрій|натрію]]. При попаданні світла на тонку прозору плівку в цих лужних металів створюється найкраща умова для вивільнення фотоелектронів.
Спектральний [[квантовий вихід]] k(λ)
Рядок 12:
'''Спектральна чутливість ФЕП.'''
 
Найменшу чутливість ву візуальнійвидимій області має срібно-киснево-цезієвий катод S –1S–1 (за ГОСТОмДСТУ С1). В нього є дві особливості по-перше, історично це перший фотокатод який використовувався у ФЕП. По-друге, хоча у цього фотокатода невисока чутливість у видимій області, зона його спектральної чутливості простягається до 11000 – 12000 АǺ., тобто він продовжує працювати у ближній інфрачервоній області. Коли у Джонсона ще не було чутливих фотокатодів в області 7000 – 8000 АǺ, він виконував виміри в червоній області спектра саме за допомогою катода типу S – 1S–1. Тому смуга R, створювана за допомогою світофільтра КС – 14КС–14 та ФЕП – 79ФЕП–79, сильно відрізняється від такої ж смуги в Джонсона перш за все тим, що остання значно ширша і на п’ятипроцентному рівні чутливості простягається від 5400А5400 Ǻ до 8900 АǺ.
При створенні системи UBV Джонсон використовував фотопомножувачем марки 1Р21. Це фотопомножувач з катодом типа S – 11 (по ГОСТу – С6). Це - суряно-цезієвий катод. В області 4000 А. він має в 20 разів більший квантовий вихід, в порівняні з катодом типу S1. До 6500 А. Чутливість того катода спадає практично до нуля.
 
При створенні системи UBV Джонсон використовував фотопомножувачем марки 1Р21. Це фотопомножувач з катодом типа S – 11S–11 (по ГОСТу –за С6ДСТУ–С6). Це - суряно-цезієвий катод. В області 4000 АǺ. він має в 20 разів більший квантовий вихід, в порівняні з катодом типу S1S-1. До 6500 А.Ǻ Чутливість того катода спадає практично до нуля.
Фотокатод типу S – 20 (за ГОСТом – С11), називається мультилужним. В його склад входить Sb(Na2K), з адсорбованим шаром цезію га поверхні. Ці катоди найбільш використовувані в зоряній астрономії.
 
В будь - якого фотокатода, до якого підключена напруга виника фотострум, навіть привідсутності падаючого світла. Це явище має назву термоелектронної емісії. Воно викликане тепловим рухом електронів. Фотострум, викликаний цим рухом, називаєтся
Фотокатод типу S – 20S–20 (за ГОСТом – С11ДСТУ–С11), називається мультилужним. В його склад входить Sb(Na2KNa<sub>2</sub>K), з адсорбованим шаром цезію гана поверхні. Ці катоди найбільшнайбільше використовуванівикористовуються в зоряній астрономії.
В будь - якого фотокатода, до якого підключена напруга виника фотострум, навіть привідсутностіпри падаючоговідсутності світлаосвітлення. Це явище має назву [[термоелектронна емісія|термоелектронної емісії]]. Воно викликане тепловим рухом електронів. Фотострум, викликаний цим рухом, називаєтся
темновим струмом. В срібно-киснево-цезієвих катодах типу S-1, при кімнатній температурі, термоемісія дуже велика: кожну секунду вилітають десятки тисяч
термоелектронів. На таком фоні неможливо виміряти долю фотостуму, викликаного
світлом зорі Зменшити темновий струм можно шляхом охолодження фотокатода. Часто
використовується охолодження твердою вуглекислотою до температури –70ºC. Фотокатоди типів S-11 і S-20 мають при кімнатній температурі, термоеміс-термоемісію на 3–4 порядки меншу, тому охолодження не використовується. В наш час великою популярністю короистуються фотопомножувачі японскої фірми [[Hamamatsu]]. До цього в нашій державі найчастніше використовувався фотопомножувач ФЕП—79.
сія на 3 – 4 порядка менше, тому охолодження не використовується. В наш час великою популярністю короистуються фотопомножувачі японской фірми Hamamatsu. До цього в нашій державі найчастніше використовувався фотопомножувач ФЕП — 79.
 
== Див. також ==