Хотинське повстання (1919): відмінності між версіями

'''Хотинське повстання''' [[1919]], організований виступ населення Хотинського, Бельцького та Сорокського повітів проти [[Румунія|румунської]] окупації. Хотинським[[Хотин]]ським названо тому, що початок та центральні події відбувалися саме в Хотинському повіті.

Керівником Хотинського повстання була «[[Хотинська Директорія]]», сформована з 5 осіб (голова М. Лискун, секретар Л. Токан); вона співпрацювала з [[Директорія|Директорією УНР]], представник якої І. Маєвський допомагав повстанцям зброєю. У повстанні брали участь полки: Рукшинський, Анадольський і Данковецький. Повстанці захопили місто [[Хотин]] і більшість сіл [[повіт]]у, з яких вигнали румунську владу. Повстання тривало від 8 до 31. І. 1919. Після завзятих боїв румунське військо примусило повстанців (бл. 4 000) відступити за [[Дністер]]; з ними відійшли також близько 50 000 біженців. Румуни жорстоко покарали населення 8 сіл: [[Мендиківці]], [[Рукшин]], [[Недобоївці]], [[Ширівці]], [[Керстенці]], [[Ставчани]], [[Данківці]], [[Владична]], [[Атаки]], [[Романківці]], [[Гвіздівці]]; було розстріляно від 5 тис. до 15 тис. повстанців; у самому Хотині[[Хотин]]і 500 чол.