Хотинське повстання (1919): відмінності між версіями

Керівником Хотинського повстання була «[[Хотинська Директорія]]», сформована з 5 осіб (голова М. Лискун, секретар Л. Токан); вона співпрацювала з [[Директорія|Директорією УНР]], представник якої І. Маєвський допомагав повстанцям зброєю. У повстанні брали участь полки: Рукшинський, Анадольський і Данковецький. Повстанці захопили місто [[Хотин]] і більшість сіл [[повіт]]у, з яких вигнали румунську владу. Повстання тривало від 8 до 31. І. 1919. Після завзятих боїв румунське військо примусило повстанців (бл. 4 000) відступити за [[Дністер]]; з ними відійшли також близько 50 000 біженців. Румуни жорстоко покарали населення 8 сіл: Мендиківці, Рукшин, Недобоївці, Ширівці, Керстенці, Ставчани, Данківці, Владична, Атаки, Романківці, Гвіздівці; було розстріляно близьковід 5 000тис. осібдо (в15 радянських джерелах 15тис. 000)повстанців; у самому Хотині 500 чол.