Йорг Гайдер: відмінності між версіями

'''Йорґ Гайдер''' ({{lang-de|Jörg Haider}}, * [[26 січня]] [[1950]], Бад-Гойзерн, [[Верхня Австрія]] — † [[11 жовтня]] [[2008]], Ламбіхль, [[Кетмансдорф]], [[Австрія]]) — правий австрійський політик, багаторічний лідер [[Австрійська Партія Свободи|Австрійської Партії Свободи]], [[2005]]р. засновник політичної партії [[Спілка за майбутнє Австрії|Спілка за майбутнє Австрії]], в 1989—1991рр.1989—1991 і з 1999 до 2008р.2008 — обраний губернатор [[Каринтія|Каринтії]].

Йорґ Гайдер закінчив школу в Бад-Ішлі (Зальцкаммергут) на відмінно й у 1968—1973рр.1968—1973 здобув правничу освіту в [[Віденський університет|Віденському університеті]], що там уходив до націоналістичних студентських об'єднань. У 1970—1974рр.1970—1974, ще бувши студентом, Гайдер очолив молодіжне крило Австрійської партії свободи (Freiheitliche Partei Österreichs, FPÖ). Після дев'яти місяців обов'язкової військової служби, самохіть відслужив ще один річний термін.

Відслуживши, Гайдер повернувся до партійної діяльності та зробив блискавичну кар'єру, ставши 1976р.1976 секретарем регіонального відділу в Каринтії. Віком 29 років він став наймолодшим зі 183 членів австрійського федерального парламенту, що його обирають за партійними списками (в ті часи, АПС збирала на виборах не більше від 5-6 % голосів). На початку вісімдесятих років Гайдер, упевнено критикуючи лідерів АПС за альянси з соціал-демократами, піднявся до рівня керівника регіонального відділу. В вересні 1986р.1986 на з'їзді АПС Гайдера було обрано на федерального керівника партії, випередивши віце-канцлера Норберта Штегера.

Аж до 1989р.1989, на виборах у Каринтії переважала Соціал-демократична партія Австрії. Вже 1989р.1989 її частка на виборах упала нижче від 50 %, і влада в регіоні перейшла до тимчасового союзу АПС і Австрійської народної партії. Як ділили портфелі, Гайдера було обрано на губернатора Каринтії. Проте 1991р.1991 йому довелося подати у відставлення через заяву про те, що «в Третьому Рейху існувала гідна політика працевлаштування, це те, чого нездатний народити нинішній уряд у Відні». Альянс АПС-АНП зруйнувався, й Гайдер зміг повернутися на губернаторський пост тільки 1999р.1999, коли його партія досягла 42 % на регіональних виборах.

Під Гайдеровим керівництвом АПС зайняла вкрай правий сектор політичного життя, проголошуючи такі націоналістичні цінності, як вимоги припинити імміграцію й відмовитися від вступу до [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]. Нова лінія здобула масове підтримання, й частка АПС на федеральних виборах зросла з 5 % 1986р.1986 до 27 % 1999ру 1999 році. Гайдер зумів зломити внутрішні суперечності в партії, ставши одноосібним лідером колись роздрібненого руху. Він привернув на свою сторону й прихильників забороненої нацистської партії, й ліберальний протестний електорат, що раніше голосував за соціал-демократів і АНП. У ці роки в суспільстві стали більше обурюватися зі "стояння" й безруху внаслідок так званої пропорційної системи призначень ({{lang-de|Proporz}}), що за неї визнані політичні меншини мали право на місце у виконавчій владі, а посади середнього рівня закріплювано за їхніми представниками на десятиліття. Всі незадоволені з «великої коаліції» АНП і СДПА збиралися під крилом Гайдерової партії.

У вересні 2002, на нараді в Кнітенфельді, опозиційні члени АПС зробили внутрішньопартійний заколот. Рисс-Пассер, бувши не присутньою на нараді, міністр фінансів Грассер і очільник парламентської фракції АНП Вестенгалер подали у відставлення — й із партійних, і з державних посад. Парламентська криза призвела до позачергових федеральних виборів у листопаді 2002р2002. На цих виборах АНП Шюсселя розбила АПС, переманивши більше половини гайдерових виборців (частка АПС скоротилася з 27 до 10 %). Гайдерова спроба знов стати провідником партії провалилася, й відтоді АПС уже ніколи не повернулася на рівень популярності дев'яностих років. Проте на регіональних виборах у Каринтії вона досі лишається сильною (2004 — 42 %).

Провали підсилили бродіння всередині АПС, і 2005р.2005 Гайдер, Урсула Гаубнер, віце-канцлер Губерт Горбач та їхні прихильники вийшли з АНП, утворивши нову партію — Альянс за майбутнє Австрії ({{lang-de|Bündnis Zukunft Österreich}}, BZÖ). Залишаючись у коаліції з Австрійською народною партією, Альянс став непримиренним ворогом АПС. Обидві партії внаслідок цього розгубили голоси, й на федеральних виборах 2006 року нова Гайдерова партія заледве перевалила за 4-відсотковий поріг.