Йорг Гайдер: відмінності між версіями

'''Йорґ Гайдер''' ({{lang-de|Jörg Haider}}, * [[26 січня]] [[1950]], Бад-Гойзерн, [[Верхня Австрія]] — † [[11 жовтня]] [[2008]], Ламбіхль, [[КеттманнсдорфКетмансдорф]], [[Австрія]]) — правий австрійський політик, багаторічний лідер [[Австрійська Партія Свободи|Австрійської Партії Свободи]], в [[2005]]р. засновник політичної партії [[Спілка за майбутнє Австрії|Спілка за майбутнє Австрії]], в 1989—1991 і з 1999 до 2008 — обраний губернатор [[Каринтія|Каринтії]].

Відслуживши, Гайдер повернувся до партійної діяльності та зробив блискавичну кар'єру, ставши 1976р. секретарем регіонального відділу в Каринтії. Віком 29 років він став наймолодшим зі 183 членів австрійського федерального парламенту, що його обирають за партійними списками (в ті часи, АПС збирала на виборах не більше 5-6 % голосів). На початку вісімдесятих років Гайдер, упевнено критикуючи лідерів АПС за альянси з соціал-демократами, піднявся до рівня керівника регіонального відділу. В вересні 1986р. на з'їзді АПС Гайдера бувбуло обрано федеральнимна керівникомфедерального керівника партії, випередивши віце-канцлера Норберта Штегера.

Аж до 1989р., на виборах у Каринтії домінувала Соціал-демократична партія Австрії. У 1989р. її частка на виборах впала нижче від 50 %, і влада в регіоні перейшла до тимчасового союзу АПС і Австрійської народної партії. ПриЯк розділіділили портфелівпортфелі, ГайдерГайдера бувбуло обранийобрано на губернаторомгубернатора КарінтіїКаринтії. Проте в 19911991р. йому довелося подати у відставку у зв'язку ізчерез заявоюзаяву про те, що «в Третьому Рейху була гідна політика працевлаштування, те, що нездібнийнездатний народити нинішній уряд у Відні». Альянс АПС-АНП розваливсязруйнувався, ій Гайдер зміг повернутися на губернаторський пост тільки в 19991999р., коли його партія досягла 42 % на регіональних виборах.

Під Гайдеровим керівництвом Гайдера АПС зайняла вкрай правий сектор політичного життя, проголошуючи такі націоналістичні цінності, як припинення імміграції і відмову від вступу до [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]. Нова лінія здобула масову підтримку, і частка АПС на федеральних виборах виросла з 5 % у 1986 до 27 % у 1999. Гайдер зумів зломити внутрішні суперечності в партії, ставши одноосібним лідером колись роздробленого руху. Він привернув на свою сторону і прихильників забороненої нацистської партії, і ліберальний протестний електорат, що раніше голосував за соціал-демократів і АНП. У ці роки в суспільстві наросло обурення застоєм унаслідок так званої пропорційної системи призначень ({{lang-de|Proporz}}), при якій визнані політичні меншини мали право на місце у виконавчій владі, а посади середнього рівня закріплювалися за їхніми представниками на десятиліття. Всі незадоволені «великою коаліцією» АНП і СДПА збиралися під крилом партії Гайдера.