Опуцький природний заповідник: відмінності між версіями

На території Опукського заповідника, на межі суші й моря, своєрідні кліматичні чинники та орографічні особливості сприяли формуванню та збереженню унікальних флористичних, фауністичних та ландшафтних комплексів, що не мають аналогів у Криму і в Україні.

 

Флору Опукського заповідника складають 395 видів судинних рослин (32% від флори рівнинного Криму або 44% від флори Керченського півострова). Ендемічне ядро заповідника становлять 48 видів судинних рослин. Із них два вузьколокальних, 15 кримських, 28 кримсько-новоросійських, 3 кримсько-таманських ендеміки та понад 45 причорноморських і приазовських субендеміків. Унікальним за своїм флористичним складом є вапняковий флористичний комплекс, у якому переважають середземноморські види, властиві гірському Криму. Самобутні степові флористичні комплекси поширені на плато та підніжжях гори Опук. Їх оригінальність і унікальність зумовлені багатством видового та ценотичного різноманіття й значною кількістю середземноморських видів, серед яких багато ендемів, субендемів та реліктів.

 

Серед водоростей охоронний статус має лише диктіота дихотомічна, а серед лишайників — рочела водоростеподібна та рамаліна рвана.

 

Раритетна фауна заповідника налічує 32 види. Це ракоподібні: краби трав'яний і волохатий, жуки — ліксус катрановий, метелики — махаон, подалірій, зегрис евфема, аврора біла, бражник кроатський, перетинчастокрилі — долерус степовий.