Чартизм: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Friend (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 4:
Головна вимога петиції, відображена в шести пунктах (виборче право для всіх чоловіків старше 21 року, таємне голосування, відміна майнового цензу для депутатів, рівні виборчі округи, річний строк парламентських повноважень) та зведене до загального, прямого, таємного і постійного виборчого права, було чисто політичним і відповідало бажанням радикальної частини [[буржуазія|буржуазії]]; попередниками чартистів по відношенню до цієї вимоги були ще в [[XVIII ст.]] [[Картрайт]] (Cartwright), [[Вількс]], [[Годвін]], в [[XIX ст.]] [[Коббет]], [[Аттвуд]] і в великій мірі [[Фрэнсіс Плес]](Place), із яких останні два праймали участь і в самому чартистському русі. Інші вимоги чартистів, які мали економічний та соціальний характер, були виражені в їх петиціях у меньш виражених формах. Проте саме вони, не дивлячись на всю їх невизначеність для самих вождів, були центром діяльності руху.
Чартисти надіялись, що реформований, згідно їхніх побажань, парламент зуміє знайти надійні засоби для усунення соціальних бід, проти яких вони виступали. Для них побудований на принціипі загального голосування парламент, повинен був стати організацією робочого класу у видах захисту економічних інтересів; тому Чартизм можна
Рух призвів до парламентської реформи [[1832]] року, яка отримала підтримку і у робітників. Але успіх цього руху повністю не задовольнив усі маси населення.
Парламент, що обирався на основі нової виборчої системи, провів у [[1834]] році відміну старого закону (часів Єлизавети) про приниження бідуючого класу і замінив теперішню систему з надто суворим і навіть образливим для ув'язнених режимом. Між іншим, безробіття якраз в цей час заганяло в «робітничку в'язницю» маси народу. Закон визвав люту ненависть і вона поширилась на реформований парламент. Рух і виразилося зпочатку у формі протесту проти закону про бідних [[1834]] року.
Починаючи від [[1836]] року, у країні відбувалися мітинги з десятками і навіть сотнями тисяч присутніх, що були направлені проти цього закону і закінчується подачею у парламент петиції про його відміну. У одну сесію [[1838]] року, було подано 333 петиції, з 268 000 підписів, проти закону (на захист закону поступило 35 петицій, з 952 підписами).
== Література ==
* Gammage (чартист), «History of the Chartist Movement» (Л, 1894);
* Will. Lovett, «Life and struggles in pursuit of bread, Knowledge and freedom» (автобиография Ловетта; Л., 1876);
Рядок 24 ⟶ 21:
* См. ещё G. J. Holyoake, «Life of J. В. Stephens, Preacher and pslitical orator»;
* Джефсон, «Платформа» (СПб., 1901).
[[Категорія:Історія Англії]]
|