Народно-визвольна армія Югославії: відмінності між версіями

Тіто наказав своїм партизанам нападати на противника всюди, ціна наслідків не мала значення. На територіях, що потрапили під їхній контроль, вони встановлювали свої порядки, не рахуючись із народом. Комуністи анітрохи не ніяковіли від проведення терору. Окрім окупантів, вони традиційно боролися з «ворогами народу», станами (зокрема, священиками), а також російськими білоемігрантами. І тих, і інших комуністи просто нещадно винищували. Так, наприклад, було вирізано поселення російських козаків. Вал югославського червоного терору став однією з причин створення російськими білоемігрантами так званого «[[Російський корпус (Третій Рейх)|Російського корпусу]]», який боровся виключно проти комуністів і співпрацював із Драголюбом Михайловичем<ref>Cohen, Philip J. (1996). Serbia's Secret War: Propaganda and the Deceit of History. College Station, Texas: Texas A&M University Press. p. 50</ref> та його [[Четники|четниками]]<ref>{{Cite web |url=https://www.transcript-verlag.de/978-3-8376-2850-0/serbische-vergangenheitsaufarbeitung/ |title=Mehler, Daniela. Serbische Vergangenheitsaufarbeitung : Normwandel und Deutungskämpfe im Umgang mit Kriegsverbrechen, 1991—2012. — Bielefeld: Transcript Verlag, 2015. — 368 с. — ISBN 3837628507. |accessdate=3 вересня 2020 |archive-date=15 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200815053516/https://www.transcript-verlag.de/978-3-8376-2850-0/serbische-vergangenheitsaufarbeitung/ }}</ref>.

 

 

== Коментар ==