Йосиф (Жук): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 27:
Йосиф Жук народився 24 грудня 1872 року в селі [[Підкамінь]] (нині Львівська область) у греко-католицькій родині<ref name="Marunchak">Михайло H. Марунчак {{Google books|IcURAQAAIAAJ|Биографiчний довiдник до исторiï украïнцiв Канади, Том 1}}</ref>.
 
Закінчив Духовну семінарію в [[Івано-Франківськ|Станиславові]], навчався у 1895—18971895–1897 роках [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівській греко-католицькій семінарії]], потім в єзуїтській колегії Canisianum[[Канізіянум]] в [[Інсбрук|Інсбруці]]у<ref name="Marunchak"/>.
 
== Служіння у греко-католицтві ==
У [[1899|1899]] році]], ставши єпископом, [[Андрей (Шептицький)|Андрей Шептицький]] взяв Йосифа Жука до себе секретарем і [[Хіротонія|висвятив]] його на священикасвященника<ref name="Marunchak"/>; це була перша хіротонія, здійснена Шептицьким<ref name="apo">УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ, Український Католицький Тижневик у Канади від 28 лютого 1938 року.&nbsp;— С. 1-2.</ref>.
 
У 1904 році Йосиф Жук захистив [[Дисертація|докторську дисертацію]] у богословській колегії «CanisianumКанізіянум» ([[Австро-Угорщина]])<ref name="Marunchak"/>.
 
Після того як Андрей Шептицький став главою УГКЦ, він призначив Йосифа ректором [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівської греко-католицької семінарії]]<ref name="apo"/>.
 
Потім він був зведений у сан [[митра]]та і призначений генеральним вікарієм архієпископа Сараєвського Йосипа Штадлера<ref>{{Google books|m1PZAAAAMAAJ|Митрополит Андрей Шептицький и греко-католики в Росiï: Документи и матерiяли, 1899-1917}}</ref>. Йосиф Жук прибув до [[Сараєво]] 1 жовтня 1910 року. Генеральним вікарієм пробув до 1 травня 1913 року, потім був призначений священикомсвященником в [[Церква Святої Великомучениці Варвари (Відень)|церкві святої Варвари]] у Відні<ref>{{Cite web |url=http://koukyu.blogspot.ru/p/from-our-history.html |title=Канадське Об'єднання Українців Колишньої Юґославії: From Our History / З нашої історії |accessdate=29 січня 2019 |archive-date=13 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161013125338/http://koukyu.blogspot.ru/p/from-our-history.html }}</ref>.
 
У 1924 році переїхав до Канади<ref>[http://izbornyk.org.ua/encycl/euii068.htm Йосиф Жук] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190129181841/http://izbornyk.org.ua/encycl/euii068.htm |date=29 січня 2019 }} // [[Енциклопедія українознавства]]. В 10-ти т. / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.</ref>. Служив на різних парафіях<ref name="Marunchak"/>.
 
== Перехід до православ'я ==
Прагнення [[Ватикан]]у латинизувати американських греко-католиків привело його у 1928 році до рішення перейти до [[православ'я]]. У 1929 році, американські греко-католики, що сумнівалися у канонічності Івана[[Іоанн (Теодорович)|Іоанна Теодоровича]] і конфліктували з єпископом [[Костянтин (Богачевський)|Костянтином Богачевським]], провели нараду в [[Аллентаун (Пенсільванія)|Аллентауні]] (штат Пенсильванія). Разом вони вирішили створити Українську православну єпархію. Духовно її почав опікати сирійський єпископ Афтіміос Офейш&nbsp;— лідер однієї з невизнаних американських юрисдикцій.
 
У 1931 році учасники наради українських греко-католицьких парафій у Північній Америці обрали священикасвященника Йосифа Жука кандидатом на єпископське рукоположення. Разом з тим, Йосиф Жук та духовенство, що його підтримувало, не бажали переходити в підпорядкування [[Іоанн (Теодорович)|Іоанна Теодоровича]], який не мав [[Апостольське спадкоємство|апостольського спадкоємства]].
 
Єпископ Вінніпегський [[Арсеній (Чаговцов)]] писав у листі єпископу [[Леонтій (Туркевич)|Леонтію (Туркевичу)]] о 24 жовтня 1931 року<ref>{{Cite web |url=http://www.cjoc.ca/pdf/Timeline.pdf |title=Архівована копія |accessdate=29 січня 2019 |archive-date=6 липня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110706172528/http://www.cjoc.ca/pdf/Timeline.pdf }}</ref>:
 
{{цитата|Усюди і в Америці і в Канаді організовують якісь нові православні церкви з Жуками та іншими, а ми, Православні, мовчимо і спостерігаємо, як наші вівці разбрідаются чужими огорожами. Чому нам не увійти в угоду з усіма православними єпископами, тут греки, серби, болгари, сиро-араби і не поговорити на Соборі про заходи та засоби до збереження споконвічного (Початкового, стародавнього) Православ'я. Я боюся вмирати, залишаючи Церкву в такому хаосі.}}
 
=== Створення Української православної церкви в Америці ===
25 вересня 1932 року Йосиф Жук був висвячений на єпископа Нью-Йоркського. Хіротонію звершили архієпископ і Примас Американської Православноїправославної Католицькоїкатолицької Церквицеркви Євфимій (Офеш), єпископ Лос-Анджелеський Софроній (Бишара), єпископ Монреальський Еммануїл (Абу-Хатаб) (Північно-Американська митрополія) та сирійський єпископ Афтіміос Офейш. Після цього до Йосифа Жука приєдналися впливові українські священикисвященники Теодоровича. Згодом Афтіміос одружився з молодою сирійською протестанткою й УПЦ в Америці очолив Йосиф Жук. Між двома українськими Церквами в США почалася запекла боротьба за вплив на громаду<ref name="Діаспора">{{Cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/studios/studies_of_religions/71773/ |title=Українська православна діаспора. Ч. 1. Заснування церковних структур |accessdate=29 січня 2019 |archive-date=29 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190129181649/https://risu.org.ua/ua/index/studios/studies_of_religions/71773/ }}</ref>.
 
Окормляв до того часу приблизно півдюжини українських парафій АПКЦ. Після розпаду АПКЦ в 1933 році Йосиф Жук створив [[Українська православна церква США|Українську Православнуправославну Церквуцеркву Америки]].
 
9 листопада 1933 року він оголосив, що в підпорядкованих йому парафіях у неділю 26 листопада відбудеться день жалоби. В цей день у парафіях здійснять «панахиду за душі нещасних наших братів і сестер, що [[Голодомор в Україні (1932—1933)|померли страшною голодовою смертю на Великій Україні]], за всіх тих, що в тюрмах [[Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем при РНК РРФСР|чрезвичайки]], на [[Соловецькі острови|Соловецьких островах]], на Сибірі, далеко від Рідної Землі сконали»<ref>[https://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1933/Svoboda-1933-276.pdf Українська емігрантська газета «Свобода» від 27 листопада 1933 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210720191747/https://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1933/Svoboda-1933-276.pdf |date=20 липня 2021 }}.&nbsp;— С. 1.</ref>.
Рядок 61:
Але Йосиф Жук не встиг це завершити. Він загинув від рук радянських спецслужб<ref name="Діаспора"/> [[23 лютого]]<ref>{{Cite web |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=18283 |title=Жук Йосип |accessdate=29 січня 2019 |archive-date=12 червня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180612140459/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=18283 }}</ref> [[1934|1934 року]] в Сент-Пітерсбурзі, штат Флорида.
 
Похованиий Йосиф Жук поблизу церкви на кладовищі міста Перт Амбою<ref>{{Cite web|url=http://ukrbiblioteka.org/uploads/almanacs/Almanach-UNA-1936-Jubilee-Book/files/assets/basic-html/page594.html|title=Стр. 594 — Almanach-UNA-1936-Jubilee-Book|accessdate=2013-10-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131020060000/http://ukrbiblioteka.org/uploads/almanacs/Almanach-UNA-1936-Jubilee-Book/files/assets/basic-html/page594.html|archivedate=2013-10-20}}</ref>. На його похороні був присутній Архієпископ Американський [[Афінагор I|Афінагор І (Спіру)]]. Він сприяв переходу жуківців під омофор Константинополя. Як стверджує О. &nbsp;Хомчук, «''від того часу ця Церква стала грати роль одинокої канонічної УПЦ проти неканонічної УАПЦ''<ref name="Діаспора"/>».
 
У 1936 році українські парафії, які духовно окормляв Йосиф Жук, увійшли до юрисдикції [[Константинопольська православна церква|Константинопольського Патріархатупатріархату]].
 
== Нагороди ==