Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 20:
Тарас Шевченко разом з [[Сажин Михайло Макарович|Михайлом Сажиним]] малював київські краєвиди, сподіваючись видати альбом, присвячений Києву. В цей час Т. Шевченко працював у [[Київська археологічна комісія|Київській археологічній комісії]] і за її завданням створив серію архітектурних пейзажів у різних губерніях України.
В квітні 1846 Тарас Шевченко пристав до [[Кирило-Мефодіївське братство|Кирило-Мефодіївського братства]], таємної політичної організації, заснованої з ініціативи [[Микола Костомаров|Миколи Костомарова]]. Не без впливу Шевченка укладено статут та інші програмові документи кирило-мефодіївців.
Влітку 1846 Т. Шевченко написав дві балади «[[Русалка (балада)|Русалка]]» та «[[Лілея]]», використавши усні народні легенди і перекази.
27 листопада 1846 Тарас Шевченко подає заяву на імя попечителя Київського учбового округу про зарахування на посаду вчителя малювання у [[КНУ|Київському університеті]], на яку його затвердили 21 лютого 1847 р.
У березні [[1847]], після доносу, почалися арешти членів братства. Шевченка заарештували [[5 квітня]] 1847, відправили під конвоєм до Петербурга й ув'язнили в казематі так званого Третього відділу.
== Історія будинку після арешту Шевченка ==
|