Метохія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 1:
{{Пишу}}
[[Файл:Kosovo i Metohija doline RUS.png|thumb|300px|Мапа Косова і Метохії]]
'''Метохія''' ({{lang-sr|Метохија\Metohija}}, {{lang-sq|Rrafshi i Dukagjinit}}) — історична та географічна область на [[Балкани|Балканах]] на заході Косова. Контролюється частково визнаною [[Республіка Косово|Республікою Косово]]. Відповідно до юрисдикції Сербії знаходиться на її території і входить до складу ''Автономного краю Косово і Метохія'' (назва якого часто вживається в скороченому вигляді - Космет).
 
== Назва ==
 
У приблизному перекладі з сербської мови «Метохія» позначає «монастирська земля» і походить від {{lang-el|μετοχή}}- церковний наділ. В [[албанська мова|албанській мові]] ця ж територія відома під назвою {{lang-sq|Rrafshi i Dukagjinit}}, тобто «рівнина Дукаджіна» або «рівнина князя [[Лека Дукагині]] - середньовічного персонажа, згідно з легендами вперше об'єднавшого в 1468 Метохію і прилеглі албанські області на захід від нинішньої кордону краю і тринадцять років, аж до своєї смерті, що обороняв ці землі від османів.
 
Албанська традиція відкидає назву Метохія, асоціюючи його з перебуванням з XIV століття до 1767 тут, у місті [[Печ (Косово)|Печ]], [[престол]]у [[Сербська православна церква|Сербської православної церкви]], в середньовічний період яка відіграла велику роль у піднесенні сербської національної самосвідомості. Більшість європейських мов, включаючи російську, звичайно не вдадуться в тонкощі і називають територію Автономного краю Косово і Метохія скорочено - «Косово». Сербська ж традиція наполягає на подвійному позначенні краю, що, на думку сербів, підкреслює їх історичне право на цю землю.
 
== Історія ==
 
Рядок 15 ⟶ 5:
29 вересня 1943, вийшов перший офіційний документ, що містить назву «Метохія» - це протокол Другого засідання Антифашистського віча народного визволення Югославії (АВНОЮ); там говорилося про створення автономного краю «Космет» (скор. Косово-Метохія)<ref>Jens Reuter, Die Albaner in Jugoslawien, München 1982, ISBN 3-486-51281-1, стр. 43</ref>. У 1945, цей край був прийнятий до складу [[Демократична Федеративна Югославія|Демократичної Федеративної Югославії]] (надалі ФНРЮ та СФРЮ) на правах [[Автономний край Косово і Метохія (1946-1974)|автономної області Косово і Метохія]] ({{lang-sh|Аутономна Покрајина Косово и Метохија}}), перетвореної в 1963, до [[Соціалістичний автономний край Косово|однойменного автономного краю]] ({{lang-sr|Аутономна покрајина Косово и Метохија}}). З часу утворення Космет слово «Метохія» стало складовою частиною його офіційної назви, але у листопаді 1968 одним з результатів албанських націоналістичних виступів і періоду політичної нестабільності стала зміна назви краю, замість «Косово і Метохія» він став іменуватися просто «Косово». У 1990, слово «Метохія» було офіційно повернуто — [[Автономний край Косово і Метохія (1990-1999)]].
[[Файл:Serbenviertel Altstadt Prizren.jpg|thumb|300px|праворуч|Сербська чверть міста Призрен]]
 
З червня 1999, край Косово і Метохія знаходиться під протекторатом 16-тисячного<ref>[http://www.nato.int/kfor/docu/pr/2007/04/pr070404.htm Информация из раздела KFOR на официальном сайте [[НАТО]]]</ref> контингенту військ НАТО і адміністрації ООН ([[Тимчасова адміністрація ООН в Косово]])([[KFOR]]). Територія Метохії поділена на окупаційні зони MNTF-S (південь, Туреччина) під командуванням бригадного генерала Угура Тарчин ({{lang-tr|Uğur Tarçin}}) і MNTF-W (захід, Італія) під командуванням бригадного генерала Антоніо Венчи ({{lang-it|Antonio Venci}}). У Резолюції РБ ООН 1244, інших міжнародних документах, так само як і в документах нинішньої влади краю вживається виключно назва «Косово», хоча й досі відсутній який би то не було юридичний акт про вилучення другої половини назви краю.
 
== Географія і населення ==
 
Територія Космет (Косова в широкому сенсі) є майже рівносторонній паралелограм, розділений на дві рівнини - із заходу Метохія, уздовж річки Белі Дрім, зі сходу власне Косово (див. Косово Поле), уздовж річки Ситниця, що тече з північного заходу на південний схід по горбистій височини. У найбільш широкому місці Метохія займає 23 кілометри, а її довжина близько 60 кілометрів. Площа території краю 3340 км ². Середня висота території Метохії над рівнем моря близько 550 метрів. Її оточують гори - [[Копаонік]] на півночі і північному заході, [[Північно-Албанські Альпи|Проклетіє]] на заході, [[Пастрик]] на південному заході, [[Шар-Планина]] на півдні і південному сході і [[Дрениця]] на сході і північному сході.
 
В адміністративному відношенні в Метохії знаходяться три з семи районів Космету - Призренський, Джяковицький і Печський. Основні міста Метохії - Призрен (165 тис. чол.), Джяковиця (94 тис. чол.), [[Печ (Косово)|Печ]] (93 тис. чол.), [[Ораховац]] (26 тис. чол.) й [[Істок (місто)|Істок]]. Населення Метохії у 2002, становило 790,272 осіб або приблизно 40% населення всього Космету. Етнічно його на 90-94% складають албанці, є невеликі громади сербів, турків і циган, а також ряду албанізованих нацменшин - в основному, в містах.
 
== Примітки ==