Археографія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) м погоджуюся |
|||
Рядок 7:
У тісному взаємозв'язку з рос. А. і під її впливом розвивалася українська А. На Україні в 19 ст. виникають установи і товариства, які видають наукові праці і публікують документи з історії України, — Товариство історії і древностей в Одесі 1839, Тимчасова комісія для розбору древніх актів у Києві 1843, Історичне товариство Нестора-літописця в Києві 1873, Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка у Львові 1873, Подільське церковне історико-археологічне товариство 1865, Історична комісія при Галицькому крайовому відпілі 1865, Харківське історико-філологічне товариство 1877, істор. журн. «Киевская старина» 1882, архівні губ. комісії (Таврійська, 1887; Чернігівська, 1896; Катеринославська, 1903; Полтавська, 1903), Українське наукове товариство в Києві та ін.
== Радянська археографія ==
▲Широкі можливості для розвитку справжньої науки А. відкрила Велика Жовтн. соціалістич. революція, коли документальні багатства почали інтенсивно використовуватися в інтересах трудящих мас. Перша рад. археографіч. публікація зв'язана з ім'ям більшовика, матроса Балтійського флоту М. Г. Маркіна, який за завданням Рад. уряду в грудні 1917—січні 1918 видав у 7 випусках «Збірник таємних документів із архівів колишнього міністерства закордонних справ». Ці матеріали викрили антинародну імперіалістичну політику царизму, Тимчасового бурж. уряду і зх. капіталістич. держав.
За роки Рад. влади створилася широка мережа установ, видавнича діяльність яких відіграла велику роль у розвитку А. 25 вересня 1920 РНК РСФРР ухвалила постанову про організацію комісії для вивчення історії РКП(б) і Великої Жовтн. соціалістич. революції (Істпарт). Одночасно виникають місцеві істпарти. У 1920 відкривається Інститут Маркса—Енгельса, 1923—Інститут Леніна. В 1931 вони об'єдналися в Інститут Маркса — Енгельса—Леніна при ЦК ВКП(б) (Інститут марксизму-ленінізму при ЦК КПРС). Поряд з виданням творів класиків марксизму-ленінізму ними опубліковано багато документів з історії партії і Жовтн. перевороту. Публікацією документів займалися істомоли (з історії комсомолу), істпрофи (з історії професійного руху), ювілейні комісії, організовані з нагоди річниць революції 1905—07, Великої Жовтн. соціалістич. революції та ін. видатних історич. подій. В системі АН СРСР археографіч. роботу вела історико-археографічна комісія, згодом перетворена в історико-археографічний інститут, який 1936 видавничі функції передав Інституту історії АН СРСР.
Рядок 24 ⟶ 22:
== Археографія за кордоном ==
Першими археографіч. публікаціями були збірники [[літопис]]ів, істор. хронік, королівських грамот, капітуляріїв та інших документів, виданих для обґрунтування прав і привілеїв світських і духовних феодалів. А. використовувалась як засіб боротьби феодалів, католицької церкви і королівської влади проти прогресивних антифеод. і антиклерикальних рухів. У 18 ст. з'являються збірники дипломатич. трактатів і актів, тенденційно підібраних з метою виправдати зовн. політику, спрямовану на загарбання чужих земель. Перемога капіталізму змінила політ. напрям А. В Англії, Німеччині, Франції, Італії та ін. країнах у 19 ст. виникають наук. установи і товариства, які розгортають широке видання історичних джерел, щоб документально довести непорушність капіталістич. ладу і вічність існування класів у людському суспільстві.
▲На Україні в 19 ст. виникли установи і товариства, які видавали наукові праці і публікували документи з історії України — [[Товариство історії і древностей в Одесі]] [[1839]], [[Тимчасова комісія для розбору древніх актів у Києві]] [[1843]], [[Історичне товариство Нестора-літописця в Києві]] [[1873]], [[Наукове товариство імені Тараса Шевченка]] у Львові [[1873]], [[Подільське церковне історико-археологічне товариство]] [[1865]], [[Історична комісія при Галицькому крайовому відділі]] [[1865]], [[Харківське історико-філологічне товариство]] [[1877]], істор. журнал «[[Киевская старина]]» 1882, архівні губ. комісії (Таврійська 1887, Чернігівська 1896, Катеринославська 1903, Полтавська 1903), [[Українське наукове товариство в Києві]] та ін.
== Джерела ==
| |||