Лео Лакруа (гірськолижник): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 7:
Уперше заявив про себе в 1955 році, вигравши французьку національну першість у слаломі. Пізніше повторив це досягнення в 1960 і 1963 роках. У 1963 році, крім того, здобув перемогу на чемпіонаті Франції в програмі швидкісного спуску, увійшов до основного складу французької національної збірної.
 
Завдяки низці вдалих виступів удостоївся права захищати честь країни на [[Зимові Олімпійські ігри 1964|зимових Олімпійських іграх 1964 року в Інсбруці]]&nbsp;— в гігантському слаломі фінішував одинадцятим, тоді як у швидкісному спуску завоював срібну олімпійську медаль, пропустивши вперед тільки австрійця [[Еґон ЦиммерманнЦіммерманн|Егона Ціммерманна]]. Оскільки тут також розігрувалась світова першість, додатково став срібним призером чемпіонату світу<ref>{{Cite web|title=Palmarès de Léo Lacroix|url=https://www.lequipe.fr/Ski/SkiFicheSkieur1017.html|publisher=[[L’Équipe]]|date=|accessdate=2018-03-02|archive-date=24 січня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170124221555/http://www.lequipe.fr/Ski/SkiFicheSkieur1017.html}}</ref><ref>Wallechinsky, David. (1984). «Alpine Skiing: Men's Downhill». In ''The Complete Book of the Olympics: 1896—1980''. New York: Penguin Books. p. 602.</ref>.
 
Після Олімпіади Лакруа залишився в головній гірськолижній команді Франції і продовжив брати участь у найбільших міжнародних змаганнях. Так, у 1966 році він побував на чемпіонаті світу в Портільо, звідки привіз дві нагороди срібного ґатунку, виграні в швидкісному спуску і комбінації&nbsp;— в обох випадках поступився своєму титулованому співвітчизнику [[Жан-Клод Кіллі|Жан-Клоду Кіллі]].