Флорин: відмінності між версіями

'''Флóрин''' — [[золота монета]], що з 1252 року карбувалася спочатку у [[Флоренція|Флоренції]], згодом в інших європейських державах.

В 1252 році розпочалось карбування золотого джновіно[[дженовіно]] в Генуї і золотого флорина у Флоренції. І дженовіно і флорини карбували з майже чистого золота. Маса флорина становила 3,53 г [[золото|золота]], складала 1/96 флорентійського фунта (339 г). На лицевій стороні зображувався герб міста — лілія ({{lang-la| flos}} — квітка). Флорин дуже швидко поширився у багатьох країнах [[Західна Європа|Західної Європи]]. За флорентійським зразком ряд держав розпочали виробництво власних [[монета|монет]] цього типу. Золоті монети, які карбували у [[Венеція|Венеції]] з [[1284]] року, одержали назву «[[Дукат (монета)|дукати]]». Згодом ця назва закріпилася за золотим флорином майже у всій [[Європа|Європі]] і зберігалась до новітнього часу.

Впродовж 15XV-16XVI ст. в українських землях були особливо поширеними угорські ({{lang-la|floreni ungaricales, floreni de Ungaria}} тощо) та чеські золоті флорини, карбування яких розпочалося з 1325 року; спочатку — за типом флорентійських, потім — дещо видозмінені. З середини XV ст. у Польщі флоринами стали називати суму [[срібло|срібних]] монет, вартість яких відповідала золотому флорину. Відтоді золотий флорин (або дукат) одержав назву «[[червоний злотий|червоного золотого]]» (''floreni rubens''), а сума у 30 [[грош]]ів, що була еквівалентом «червоного злотого», почала називатися просто флорином, або польським [[злотий|злотим]] (''florenus polonicales''). У західноукраїнських землях з 16 ст. флорин був лічильною одиницею, що дорівнювала 30 грошам польським.