Іван Грозний: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
|||
Рядок 32:
З кінця 1540-х років правив за участю Вибраної ради. При нім почалося скликання Земських соборів, складений Судебник [[1550]] року. Проведені реформи суду і управління, зокрема упроваджені елементи самоврядування на місцевому рівні (Губна, Земська і інші реформи). У [[1565]], після зради [[Курбський Андрій|князя Курбського]], введена [[опричнина]]. При Івані IV встановилися торгові зв'язки з Англією ([[1553]]), створена перша друкарня в Москві. Скорені Казанське ([[1552]]) і [[Астраханське ханство|Астраханське]] ([[1556]]) ханства. У [[1558]]—[[1583]] велася [[Лівонська війна]] за вихід до Балтійського моря і вперта боротьба проти нашестя кримських татар (Російсько-кримська війна 1571—1572), почалося приєднання Сибіру ([[1581]]). Внутрішня політика Івана IV, після смуги невдач в ході Лівонської війни, набуває репресивного характеру по відношенню до боярства і торгової верхівки. Багаторічна виснажлива війна на декілька фронтів приводить до посилення податкового тягаря і селянської залежності.
{{Link FA|it}}
===З московських літописних джерел XVI ст===.
==
1. «Багато проміж бояр ворожнечі різної бо усяк про своє печеться, а не про державне, кожен собі різних і високих санов бажає, і пішла володарювати і самолюбність, і неправда, і бажання розкрасти сусідній маєток. І створили вони крамолу між собою, і владолюбства заради, один проти одного повставали, і на своїх друзів…. і доми їх і села захоплювали собі, і скарби свої наповнювали багатством неправедним ».
2. Є в Переписній книзі Посольського наказу рядки - стовп, а в нім статейний список з з питань зрадної справи 1570 року на …. Еписькопа Пімена і на …. дьяків і на подьячих, як вони з московськими боярами хотіли …. і Псков віддати …. королеві. . а царя Івана Васильовича. хотіли злим задумом винищити і на державу посадити князя Володимера Ондрєєвіча. У тій справі з тортур багато про ту зраду сам Єпископ Пімін та його радники на себе говорили,про свої вчинки злодійські, і в тій справі багато страчені різною смерттю, та інші розіслані по в’язницям. Та тут ж є перелік, кого і як треба покарати і якою карою …
3. …Але всі надії римлян не стверджувались успіхом. Іван Васильович надав всю гнучкість розуму свого, сою спритність і розсудливість, якою і сам єзуїт повинен був віддати своє, відлинув він домагання різні і, відхилив спори про віру і з'єднання Церков на підставі правил римського собору і не захопився зрадливою обіцянкою придбання всій імперії Римської , втраченою греками ніби то за відступ від Риму.
[[ Автор - вчилель історії Герасименко А.Б.
{{Доробити}}
| |||