Театр Спейбла і Гурвінка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 54:
Запорукою успіху Театру є оригінальність його персонажів — у всіх без виключення виставах задіяно певний набір ляльок (що зближує театр не з тими, де ставлять вистави за різними творами, а ляльки виготовляють спеціально до кожного спектакля, а з тими, де основою трупи є певна лялька або ляльки). Неодмінними «учасниками» всіх спектаклів Театру Спейбла і Гурвінка є власне Спейбл (''Spejbl'') та Гурвінек (''Hurvínek'') — батько і син, що таким чином представляють два покоління, як і заведено, з різними поглядами на життя, інтересами, думками та позиціями. Інші герої — дівчинка Мані́чка (''Mánička''), її бабуся пані Катержина (''paní Kateřina'') тощо.
: ''Дивіться основну статтю: '''[[Спейбл і Гурвінек]]'''''.
За 70-річну історію в [[репертуар]]і Театру Спейбла і Гурвінка поєднуються 2 основні напрямки — комедійний і драматичний, вистави будуються на діалогах, пантомімах і піснях головних героїв-ляльок.
Спектаклі про Спейбла і Гурвінка розраховані на широку авдиторію — від 4-річних дітей і до дорослих, але в цілому за сюжетними та стилістичними лініями діляться на три групи: для дітей, для підлітків та для дорослих. Таким чином, Театр Спейбла і Гурвінка є єдиною чеською ляльковою трупою, яка регулярно ставить спектаклі для дорослих глядачів, безпосередньо від часу заснування. Дитячі вистави включають гумористичні і дидактичні постановки, інтерпретації популярних казкових сюжетів, алегоричні історії тощо. Для підлітків вистави здебільшого присвячуються проблемам дорослішання, тоді як дорослий репертуар — це переважно сатиричні комедії.
Більшість вистав Театру розраховані на «домашнього» (чеського) глядача. Однак, щосезону найпопулярніша трупа чеських лялькарів вирушає в іноземні тури. За час існування творчий колектив виступав з виставами у понад 30 країнах світу, в тому числі в [[Німеччина|Німеччині]], [[США]], [[Єгипет|Єгипті]], [[Японія|Японії]], [[Канада|Канаді]], [[Іспанія|Іспанії]] тощо. У добу Мілоша Кіршнера ляльки театру «розмовляли» 18 мовами, у теперішню (Мартина Класека) — вісьмома.
Артисткою, що озвучує «жіночі ролі» Театру (Манічка, пані Катержина) є Гелена Стахова (''Helena Stáchová''), що почала працювати ще за Кіршнера, а роль бабусі Манічки було створено для неї спеціально [[1971]] року. Робота головних акторів була б неможливою без професіональної праці команди фахових лялькарів.
== Виноски ==
| |||