Відмінності між версіями «Андреас Окопенко»

м
нема опису редагування
(→‎Виноска: Більше не розпізнається як ізольована стаття, removed: {{Ізольована стаття}} за допомогою AWB)
м
'''Андре́ас Окопе́нко''' ({{lang-de|Andreas Okopenko}}; * [[15 березня]] [[1930]], [[Кошице]], [[Словаччина]]) — [[Австрія|австрійський]] письменник-авангардист [[Українці|українського]] походження. Пише [[Німецька мова|німецькою мовою]].
 
Народився в сім’ї українця й австрійки. Батько за фахом був лікар (певний час асистував визначним фізіологам [[Бехтерєв Володимир Михайлович|Бехтерєву]] та [[Павлов Іван Петрович|Павлову]]), пізніше став дипломатом, діячем [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]], а після поразки української революції емігрував до [[Чехословаччина|Чехословаччини]]. Перед Другою світовою війною родина переїхала до [[Закарпаття|Карпатської України]] (там, в ужгородській гімназії, де директором був [[Августин Волошин]], юний Андреас під впливом поезії [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]] почав віршувати), але з приходом угорців Окопенки виїхали до [[Відень|Відня]]. Наприкінці війни Андреас Окопенко потрапив до Гітлерюгенду[[Гітлерюгенд]]у (про це він розповів у автобіографічному романі «Кіндернаці»).
 
Після війни отримав вищу хімічну освіту, працював інженером на паперовій фабриці. Почав публікуватися 1949 року. Видавав літературний журнал, де друкував твори представників австрійського авангарду. Від 1968 повністю присвятив себе красному письменству. В поезії є прихильником так званої «конкретної поезії»; в прозі його піонерською працею є «роман-лексикон» «Lexikon — einer sentimentalen Reise zum Exporteurtreffen in Druden», виданий 1970 року, тобто майже за півтора десятиріччя до «Хазарського словника» [[Милорад Павич|Павича]]. Цей роман вважають першим зразком [[гіпертекст]]у в художній літературі. Таку ж саму форму має і його роман «Метеорити» (1976). Попри експериментальну ексцентричність його творів, їм притаманні й деякі риси [[реалізм]]у, в першу чергу завдяки любові автора до «світу речей» та блискучому вмінню ці речі описувати. У віршах він також не завжди притримується модерністської поетики, зберігаючи й традиційні поетичні форми (риму тощо).
4162

редагування