Марія Вюртемберзька (1799—1860): відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Функція пропозицій посилань: додано 3 посилання.
Рядок 33:
Народилась [[17 вересня]] [[1799]] року у [[Кобург (місто)|Кобурзі]]. Стала первістком в родині герцога Александра Вюртемберзького та його дружини [[Антуанетта Саксен-Кобург-Заальфельдська|Антуанетти Саксен-Кобург-Заальфельдської]], з'явившись на світ за десять місяців після їхнього весілля. Перший рік життя провела у палаці Фантазія під Байройтом.
[[Файл:Zalenieki.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Маєток Ґрюнхоф]]
Батько перебував на австрійській військовій службі та мав чин [[фельдмаршал-лейтенант]]а. У травні [[1800]] року він перейшов на російську службу, і родина оселилася під [[Єлгава|Мітавою]] в [[Семигалія|Семигалії]], на території сучасної Латвії, у маєтку Ґрюнхоф, подарованому їм імператором Павлом I разом з мисливськими угіддями.<ref>Історія маєтку Ґрюнхоф [http://www.zav.lv/zala-muiza/vesture] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180705115545/http://www.zav.lv/zala-muiza/vesture |date=5 липня 2018 }} {{ref-lv}}</ref> У квітні [[1811]] року сімейство переїхало до [[Вітебськ]]а, оскільки Александр був призначений білоруським військовим губернатором та Вітебським і Могилевським губернатором. До цього часу родина поповнилася чотирма молодшими синами, з яких дорослого віку досягли лише Александр та Ернст.
 
Часто бували при імператорському дворі. Матір близько товаришувала з імператрицею Єлизаветою Олексієвною, уродженою принцесою Баденською. [[Фрейліна]] Олександра Россет писала: ''«Інколи імператриця Марія Федорівна запрошувала до обіду свою племінницю, принцесу Марію Вюртемберзьку, вона була дуже приємна, але сором'язлива»''.<ref> А.&nbsp;О.&nbsp;Смирнова-Россет. Воспоминания. Письма. Сост., вступ. ст. и прим. Ю.&nbsp;Н.&nbsp;Лубченкова.&nbsp;— М.: Правда, 1990.&nbsp;— стор.&nbsp;127.</ref>
 
У [[1817]] році разом з матір'ю була серед зустрічаючих принцесу [[Олександра Федорівна (дружина Миколи I)|Шарлотту Прусську]], наречену великого князя [[Микола I (російський імператор)|Миколи Павловича]]. У [[1819]]—[[1821]] роках сімейство здійснило тривалу подорож Австрією та Німеччиною. Відвідували Баден, [[Відень]], Штутгарт і Мюнхен. У Кобурзі Марія вперше зустрілася зі своєю бабусею [[Августа-Кароліна Рейсс фон Еберсдорф|Августою]]. По поверненні оселилися в Петербурзі у розкішному палаці в Юсуповському саду.
[[Файл:Ernst I of Saxe-Coburg-Gotha.jpg|міні|праворуч|200пкс|Ернст Саксен-Кобург-Готський]]
У [[1824]] році матір раптово померла від [[Бешиха|бешихи]] у віці трохи більше сорока років. Батько більше не одружувався. Марія продовжувала користуватися високим становищем при російському дворі, була учасницею та свідком багатьох важливих подій, брала участь у святкуваннях з приводу коронації Миколи I у серпні 1826 року у Москві. У грудні того ж року її бабуся Августа висловила сподівання одружити її з герцогом Ернстом Саксен-Кобург-Готським, своїм сином. Іншому сину Фердинанду вона писала:
Рядок 57:
На початку [[1844]] року Ернст помер, і Марія перестала бути герцогинею-консортом. Престол успадкував її пасинок Ернст II. Надалі жила в замку Рейнхардсбрунн у [[Фрідріхрода|Фрідріхроді]]. Літо проводила у замках Фріденштайн та Фрідріхсталь в Готі.
 
Марія була хворобливою ще в часи юності, мала болі неврологічного характеру, страждала від ревматизму і нападів мігрені, які заважали їй активно рухатися. Останні роки життя пересувалася на інвалідному візку. Померла у замку Фріденштайн [[24 вересня]] [[1860]] о 7:45. Похована у герцогському мавзолеї на Глокенберзькому цвинтарі в Кобурзі.<ref>Мавзолей на Глокенберзькому цвинтарі [http://www.royaltyguide.nl/countries/germany/coburg/mausoleumglockenberg.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170817205024/http://www.royaltyguide.nl/countries/germany/coburg/mausoleumglockenberg.htm |date=17 серпня 2017 }} {{ref-en}}</ref>
 
== Нагороди ==
Рядок 79:
== Література ==
* Gertraude Bachmann: Herzogin Marie von Sachsen-Coburg und Gotha, geborene Herzogin von Württemberg 1799 - 1860. Band 14 der Schriftenreihe der historischen Gesellschaft Coburg e.V., Coburg 1999
* Harald Sandner: Das Haus Sachsen-Coburg und Gotha 1826 bis 2001. Eine Dokumentation zum 175-jährigen Jubiläum des Stammhauses in Wort und [[Bild]]. Druck- und Verlagsanstalt Neue Presse, Coburg 2001, ISBN 3-00-008525-4, стор.&nbsp;65–67.
 
== Посилання ==