'''Балті́йський щи́т''' — виступ докембрійського фундаменту на півн.-зах.південному заході [[Східно-Європейської платформи]].
На півн.-зах.північному заході '''межує''' зі складчастими спорудами каледонід [[Скандинавії]], які насунені на кристалічні породи щита; в півд.південному і півд.південно-сх.східному напрямі [[метаморфічні гірські породи]] занурюються під чохол [[осадових порід]] [[Російської плити]].
'''Займає''' півд.південно-сх.східну половину [[Скандинавський півострів|Скандинавського п-овапівострова]], [[Кольський півострів|Кольський]], [[Карельський півострів]].
У будові щита виділяються три великі частини — геоблоки (сегменти): східний (Кольсько-Карельський), центральний (Свекофенський) і західний (Південно-Скандинавський). Найдавнішими утвореннями фундаменту Балтійського щита є [[архейські відклади|архейські породи]] (2 700—2 500 млн. років). Широко розвинені молодші, [[протерозой]]ські утворення.
