Іспано-південноамериканська війна: відмінності між версіями

'''Іспа́но-південноамерика́нська війна́''' ({{lang-es|Guerra Hispano-Sudamericana}}) &nbsp;— [[збройний конфлікт]], в якому [[Іспанія]] воювала з [[Перу]] і [[Чилі]], до яких пізніше приєдналися [[Болівія]] і [[Еквадор]]. Конфлікт почався з захоплення іспанською ескадрою [[Острови Чінча|островів Чінча]] [[14 квітня]] [[1864]] року иі закінчився підписанням мирного договору в Лімі [[12 червня]] [[1883]] року<!-- Джерело? -->, хоча активні воєнні дії були припинені значно раніше, в середині [[1866]] року. Війна стала останньою спробою Іспанії відновити свою колоніальну імперію в Південній Америці, яку вона втратила в [[1824]] році.

Тим часом обурення проти Іспанії почало зростати і в сусідній [[Чилі]]. Звичайно, було очевидно, що Іспанія не має намірів знову відвойовувати свої колишні колонії, для цього в неї не було ні сил, ані ресурсів, «походпохід на захист честичесті» на Тихому океані мав лише відвернути увагу від внутрішніх проблем. Однак також зрозуміло, що іспанська активність в [[Мексика|Мексиці]], [[Доминиканська республіка|Санто-Домінго]] і [[Перу]] сприяла зростанню підозрілого ставлення до Іспанії та її намірів в латиноамериканських державах.

Відносини Чилі з Перу ніколи не були дуже дружними, однак настільки відверте приниження, якого зазнала Перу з боку колишньої метрополії, не могло не викликати співчуття; в [[Сантьяго]] відбулися багатолюдні антиіспанські демонстрації. Коли іспанський корабель «Венседора» завітав до чилійського порту для поповнення запасів вугілля, президент Чилі заявив, що нейтралітет країни не дозволяє продавати воєнні матеріали країнам, які беруть участь у війні. Однак іспанці мали докази того, що Чилі постачає в Перу воєнні матеріали і добровольців і тому сприйняли відмову постачати вугіллям їх кораблі як навмисну образу. [[17 вересня]] 1865 року, в День Незалежності Чилі, адмірал Пареха прибув на рейд Вальпараїсо на борту свого флагмана «Вілья де Мадрид» і зажадав від чилійської сторони вибачень, виплати компенсації, скасування ембарго і салутусалюту іспанському прапору з 21 гармати. Чилійський уряд відмовився погодитися на іспанські вимоги, і 22 вересня Пареха оголосив блокаду морського узбережжя Чилі. У відповідь на цей ворожий акт президент Чилі [[Хосе Хоакин Перес]] [[25 вересня]] оголосив війну Іспанії.

До моменту, коли Прадо почав переговори про антиіспанський альянс з представниками Чилі, [[Болівія|Болівії]] й [[Еквадор|Еквадору]], чилійцям вже пощастило заподіяти іспанцям принизливу поразку: [[26 листопада]] 1865 року в [[Морська битва при Папудо|морської битві при Папудо]] чилійський корвет «Есмеральда» захопив іспанську шхуну «Ковадонга». ПіслеПісля цієї події адмірал Пареха покінчив з собою, і командування ескадрою прийняв [[Касто Мендес Нуньєс]], командир «Нумансії».