Гепатит B: відмінності між версіями

643 байти додано ,  2 місяці тому
[перевірена версія][перевірена версія]
(→‎Джерела: оновлення даних)
Статевий шлях передачі відбувається як при гетеросексуальних так і при гомосексуальних стосунках. Вірус потрапляє в організм внаслідок порушення цілісності слизових оболонок і шкіри разом зі спермою і кров'ю. Доказами цього шляху передачі вірусу є виявлення ДНК у спермоплазмі, вагінальних секретах і [[цервікальний слиз|цервікальному слизі]] носіїв вірусу, а також інфікування людиноподібних мавп спермою HBsAg та HBeAg позитивного носія.
 
Передача вірусу від інфікованої матері до дитини може відбуватися в утробі через плаценту (трансплацентарно) і під час пологів (перинатально). Якщо вагітна&nbsp;— носій лише HBsAg, то вірогідністьймовірність інфікування дитини становить 10-20&nbsp;%.Від Коливагітних матижінок, єхворих носієм HBsAg sна HBeAg-позитивний тохронічний ймовірністьВГВ інфікування(реплікативна дитиниформа можеінфекційного складатипроцесу), відінфікується 5080-90&nbsp;% до 100&nbsp;%новонароджених. ПриАбсолютна цьомубільшість більшвсіх ніжзаражень 90&nbsp;%породілля народженихвід інфікованихвагітної перинатальножінки стаютьприпадає хронічнимина носіямиінтранатальні інфекціїзараження. ВірусСприяє такожцьому виявляєтьсяматеринсько-плодова успільна грудномуінфузія, молоцімікротравмування ташкірних іпокривів в(мацерація кровішкіри), щоаспірація виділяєтьсянавколоплідних звод тріщин навколо соскатощо.<ref name="порох_тополь"/>На Проте,зараження показано,у щоантенатальному годуванняперіоді грудьми(трансплацентарна післяпередача) правильноїприпадає імунопрофілактикилише не10&nbsp;— спричиняє15&nbsp;%, вертикальноїна передачіпостнатальні&nbsp;— вірусу5–7&nbsp;% гепатитувід B.<refзагальної name="pmid21536948">{{Citeкількості інфікованих pmid|21536948}}</ref>дітей.
 
Вірус також виявляється у грудному молоці та і в крові що виділяється з тріщин навколо соска.<ref name="порох_тополь"/>
Крім крові і сперми, інші біологічні рідини, меншою мірою можуть виступати як чинники передачі вірусу гепатиту B. Так, у слині носіїв HBV у 20-100&nbsp;% виявляли HBsAg, а ДНК HBV&nbsp;— у 50—71&nbsp;% обстежених. При дослідженні сечі хронічних носіїв HBsAg у 50&nbsp;% осіб виявляли ДНК HBV, у носіїв HBeAg&nbsp;— у 91&nbsp;% випадків.
Проте, показано, що годування грудьми після правильної імунопрофілактики не спричиняє вертикальної передачі вірусу гепатиту B.<ref name="pmid21536948">{{Cite pmid|21536948}}</ref>.
 
Крім крові і сперми, інші біологічні рідини, меншою мірою можуть виступати як чинники передачі вірусу гепатиту B. Так, у слині носіїв HBV у 20-100&nbsp;% виявляли HBsAg, а ДНК HBV&nbsp;— у 50—71&nbsp;% обстежених. При дослідженні сечі хронічних носіїв HBsAg у 50&nbsp;% осіб виявляли ДНК HBV, у носіїв HBeAg&nbsp;— у 91&nbsp;% випадків.
 
Вірус гепатиту також може передаватись між членами сім'ї через побутові контакти з пошкодженою шкірою чи слизовими оболонками через слину, що містять вірус<ref name="pmid791124">{{Cite pmid|791124}}</ref><ref>{{cite web|title=Hepatitis B – the facts: IDEAS –Victorian Government Health Information, Australia|url=http://www.health.vic.gov.au/ideas/diseases/hepb|publisher=State of Victoria|date=2009-07-28|accessdate=2009-09-19|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HvJEKOU8?url=http://www.health.vic.gov.au/error/404.htm|archivedate=2013-07-07|deadurl=yes}}</ref>, або через забруднені кров'ю спільні прилади для гоління, зубні щітки, рушники, носовики, мочалки тощо.