Акушерство: відмінності між версіями

2163 байти додано ,  2 місяці тому
Поєднання зі статтею "Родопоміч". Вичитка, вікіфікація, струкртура, джерела
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
(Поєднання зі статтею "Родопоміч". Вичитка, вікіфікація, струкртура, джерела)
{{Без виносок}}{{Недостатньо джерел}}[[Файл:Eucharius Rößlin Rosgarten Childbirth.jpg|thumb|right|228px|<center>1513]]{{Жіноче здоров'я}}
'''Акуше́рство''' (від {{lang-fr|accoucher}}&nbsp;— [[Народження|народжувати]], приймати пологи)&nbsp;— [[наука]] про [[фізіологія|фізіологічні]] та [[патологія|патологічні]] процеси, що відбуваються в [[організм]]і [[жінка|жінки]] в зв'язку з [[вагітність|вагітністю]], під час [[Пологи|пологів]], а також у [[післяпологовий період]], їхню фізіологію та патологію<ref>{{Cite book
|title=Медична енциклопедія
|last=Червяк
|pages=22
|language=укр.
}}</ref>. Лікарі-спеціалісти з акушерства називаються [[Акушер-гінеколог|акушерами-гінекологами]], а медсестри&nbsp;— [[акушерка]]ми.
 
== Предмет вивчення ==
Акушерство вивчає і застосовує профілактичні, діагностичні й лікувальні заходи, що забезпечують сприятливий перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду;
 
Задачею акушерства є подавати відповідну допомогу в разі ускладненого чи патологічного перебігу їх. Крім того, А. вивчає фізіологіч.фізіологічні та патологіч.патологічні процеси, що відбуваються в організмі [[Новонароджений|новонародженої дитини]] протягом перших днів її життя, розробляє і застосовує найдоцільніші заходи догляду за дітьми цього віку[[Немовля|немовлятами]].
 
== Історія ==
Акушерство (''родопо́міч'' як система організації медичної допомоги [[Вагітність|вагітним]] і породіллям) є однією з найстаріших галузей [[медицина|медицини]]. Деякі відомості з А.нього мали народи [[Стародавній Єгипет|Старод.Стародавніх Єгипту]], [[СтародавніяСтародавня Індія|Індії]], [[Юдея|Юдеї]] та ін. Акушерство як наука виникло уза [[Франція|Франції]],3000 дедо ще в [[13н. століттяе.|133 ст.000]] була—1 відкрита000 палатадо длян. породілье.
 
Першими акушерками в Україні були ворожбити, знахарі-відуни, обавники, потворники і кудесники, що лікували поруч із закляттями та замовляннями. Достатньо порад щодо родопомочі у [[Давня українська література|староукраїнській]] літературі: [[Ізборники|«Ізборниках Святослава»]], [[Фізіолог (збірка)|«Фізіологу»]], [[Бджола (збірка)|«Пчелі»]], у літописах, лікувальниках, травниках, вертоградах, а особливо у праці княгині Євпракси-Зої (12 ст.).
Перші поодинокі акушери в Україні з'явилися в кінці [[18 століття|18]]&nbsp;— в першій половині [[19 століття]] . Тоді ж працювали перші українці-гінекологи, що діставали освіту в зах. Європі, а діяли переважно в Петербурзі й Москві: Нестір ''Максимович Амбодик'' що став основоположником акушерства в [[Російська імперія|Російській імперії]], Данило Самойлович, Василь Ризенко, Олександр Данилевський.
 
В [[Україна|Україні]] першими лікарями були ворожбити і знахарі-відуни, обавники, потворники і кудесники,&nbsp;— у яких лікування йшло поруч із закляттями та замовляннями. Лікарське знання стало «книжним», коли Україна увійшла в тісні зв'язки з Візантією. З'явилися вчені лічителі або лічці. Перша лікарня була заснована за [[Ольга (княгиня)|княгині Ольги]] при [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерському монастирі]]. З тих же часів сталостали відомі і жінки-лічці: Февронія-цілителька і дочка [[Мстислав I Володимирович (Великий)|князя Мстислава Володимировича]]в [[Євпраксія Мстиславівна|Євпраксія-Добродія]], яка стала ([[Візантійська імперія|візантійськоювізантійська]] імператрицею під іменемімператриця Зоя). Перу Євпраксії належить перша на [[Київська Русь|Русі]] медична книга, написана грецькою мовою, «Алімма», в якій викладено і систематизовано медичні знання тієї пори, зокрема з акушерства і гінекології.
Інтенсивно сталося розвиватися акушерство лише в [[1950|другій половині 19 століття]] коли при ун-тах виникли катедри жіночих хвороб і гінекологічні клініки. У 80-их рр. по великих містах України постали наукові товариства лікарів жіночих хвороб та акушерські школи. Особливо відомі стали як центри акушерської науки клініка про Київському університеті, де Т.Рейн, О. Муратов, М.Толочинов, і харківська клініка професора Івана Лазаревича, що заснував у [[Харків|Харкові]] повивальний університет.
 
Проте як конвенційна наука акушерство утворилось лише в [[13 століття|13 ст.]] у [[Франція|Франції]], де була відкрита палата для породіль. До розвитку наукового [[Акушерство|акушерства]] в Україні у другій половині [[18 століття|18 ст.]] допомогу при пологах надавали лише [[Баба-повитуха|баби-повитухи]], що на практиці вивчалися від інших обізнаних жінок.
=== у Російській імперії ===
''А.'' почало розвиватися з 2-ї пол. [[18 століття|18 ст.]] в [[Москва|Москві]] і [[Петербург|Петербурзі]] за ініціативою лікаря П.&nbsp;З.&nbsp;Кондоїді [[1757]] було відкрито школи для підготовки «повивальних бабок». У подальшому розвитку А. велика роль належить основоположнику рос. наук. акушерства українцю [[Максимович-Амбодяк Нестор|Н.&nbsp;Амбодику-Максимовичу]], що написав перший значний посібник з цієї галузі. Перші акушерські клініки при університетах були відкриті у Москві (1806, на 4 ліжка), Харкові (1829), Казані (1833), Києві (1844). З 19 ст. почався невпинний розвиток вітчизн. наукового й практичного А. Цьому сприяли праці видатних вітчизн. вчених 19—20 ст.: Д.&nbsp;І.&nbsp;Левитського, Г.&nbsp;І.&nbsp;Корабльова, К.&nbsp;Ф.&nbsp;Слав'янського, В.&nbsp;С.&nbsp;Груздьова, Д.&nbsp;О.&nbsp;Отта, В.&nbsp;Ф.&nbsp;Снєгірьова і, зокрема, укр. вчених [[Лазаревич Іван Павлович|І.&nbsp;П.&nbsp;Лазаревича]], О.&nbsp;П.&nbsp;Матвєєва, Г.&nbsp;Є.&nbsp;Рейна, М.&nbsp;П.&nbsp;Толочинова, Л.&nbsp;І.&nbsp;Бубличенка, Г.&nbsp;Ф.&nbsp;Писемського, В.&nbsp;М.&nbsp;Орлова та ін. За Рад. влади А. як наука й організація родопомочі досягло значно вищого рівня, ніж у капіталістич. країнах.
 
Перші поодинокі акушери в Україні з'явилися в кінці [[18 століття|18]]&nbsp;— в першій половині [[19 століття|19 ст]] . Тоді ж працювали перші українці-гінекологи, що діставализдобували освіту в зах.західній Європі, а діяли переважно в Петербурзі й Москві: Нестір ''[[Максимович-Амбодяк Амбодик'' що ставНестор|Нестор&nbsp;Амбодяк-Максимович]](основоположник основоположникомнаукового акушерства в [[Російська імперія|Російській імперії]], написав перший значний посібник галузі), Данило Самойлович, Василь Ризенко, Олександр Данилевський. Перші акушерські клініки при університетах України були відкриті у Харкові (1829) та Києві (1844).
=== в Україні ===
В [[Україна|Україні]] першими лікарями були ворожбити і знахарі-відуни, обавники, потворники і кудесники,&nbsp;— у яких лікування йшло поруч із закляттями та замовляннями. Лікарське знання стало «книжним», коли Україна увійшла в тісні зв'язки з Візантією. З'явилися вчені лічителі або лічці. Перша лікарня була заснована за [[Ольга (княгиня)|княгині Ольги]] при [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерському монастирі]]. З тих же часів стало відомі і жінки-лічці: Февронія-цілителька і дочка [[Мстислав I Володимирович (Великий)|князя Мстислава Володимировича]] [[Євпраксія Мстиславівна|Євпраксія-Добродія]], яка стала [[Візантійська імперія|візантійською]] імператрицею під іменем Зоя. Перу Євпраксії належить перша на [[Київська Русь|Русі]] медична книга, написана грецькою мовою «Алімма», в якій викладено і систематизовано медичні знання тієї пори, зокрема з акушерства і гінекології.
 
Інтенсивно сталося розвиватисярозвивається акушерство лише в [[1950|другій половиніпол. 19 століттяст.]], коли при ун-тахуніверситетах виникли катедри [[Гінекологічні захворювання|жіночих хвороб]] і [[Гінекологія|гінекологічні]] клініки. У 801980-их рр.х по великих містах України постали наукові товариства лікарів жіночих хвороб та акушерські школи., Особливо[[Пологовий відомібудинок|пологові сталибудинки]], якзросла центримережа пологових ліжок у лікарнях (1913 — 1 221 ліжко), розвинулася наукова праця у галузі. Особливо відомими центрами акушерської науки стали клініка про Київському університеті, де (Т. Рейн, О. Муратов, М. Толочинов,) і харківська клініка професорапроф. [[Лазаревич Іван Павлович|Івана Лазаревича]], що заснував у [[Харків|Харкові]] повивальний університет.
'''Число пологових ліжок в Україні'''
 
Однак на практиці лікарська родопоміч надавалась лише на 3—30% всіх пологів (1913: Київ — 29,3%, Харківська губернія 6,9%, Херсонська — 6,4%, Полтавська — 3,5%, Катеринославська — 3,7%). Питома вага стаціонарної [[родопоміч|родопомочі]] в Україні до [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] дорівнювала 3—5&nbsp;%.
 
Значно розвинулось акушерство у 1920-30-х pp., кількість пологових ліжок збільшилася в [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] до 39 000 у 1948 і 44 709 у 1971. Стаціонарне акушерство охопило 99,5% жінок (хоча на селі переважно через примітивні колгоспні будинки, обслуговувавні акушерками). [[Материнська смертність]] становила до 0,05%, смертність новонароджених — 0,7%, [[Мертвонародження|мертвонароджених]] — 1,4%.
{| class="wikitable"
|+'''Число пологових ліжок в Україні за СРСР'''
|-
! РокиРік!! уУ містах !! наУ селах !! уУ колгоспних пологових будинках
|-
| 1937|| 1119111 191 || 66826 682 || 88958 895
|-
| 1938 || 1313913 139 || 64726 472|| 99809 980
|-
| 1939 || 1275012 750 || 77107 710|| 1347513 475
|-
| 1940 || 1400014 000 || 95009 500|| 1550015 500
|}Радянське А.вкушерство опрацьовувало багато питань, серед яких&nbsp;—питання полегшення перебігу вагітності, запобігання т. з. пізнім [[Токсикоз|токсикозам]] та ін.іншим ускладненням вагітності й родівпологів, [[Анестезія|знеболювання]] пологів, боротьба з надмірною втратою крові під час пологів, з [[Передчасні пологи|передчасними]] та затяжними пологами, з травмою новонароджених, з [[Мертвонародження|мертвонароджуваністю]] і ранньою смертністю новонароджених, з [[Материнська смертність|материнською смертністю (взагалі мізерно малою) та ін. Розвиток рад. А]]. відбувавсяРозвивалося в тісному зв'язку з ін. галузями теоретич. і практич. медицини&nbsp;— [[фізіологія|фізіологією]], [[хірургія|хірургією]], [[бактеріологія|бактеріологією]], [[гінекологія|гінекологією]] та ін.
|}
 
В СРСР[[Українська працювалоРадянська понад 100&nbsp;кафедр А. і н.-д. інститутів охорони материнства і дитинства, які готували кваліфіковані акушерські кадри і опрацьовували актуальні питання А. ВСоціалістична Республіка|УРСР]] на 1 січня 1959 було розгорнуто 28&nbsp;549 пологових ліжок; колгоспних пологових будинків було 7&nbsp;306. В 1958 стаціонарна допомога була подана в містах 99,5&nbsp;% породіль, у сільс.сільських місцевостях&nbsp;— 96,7&nbsp;%.
=== В СРСР ===
Радянське А. опрацьовувало багато питань, серед яких&nbsp;— полегшення перебігу вагітності, запобігання т. з. пізнім токсикозам та ін. ускладненням вагітності й родів, знеболювання пологів, боротьба з надмірною втратою крові під час пологів, з передчасними та затяжними пологами, з травмою новонароджених, з мертвонароджуваністю і ранньою смертністю новонароджених, з материнською смертністю (взагалі мізерно малою) та ін. Розвиток рад. А. відбувався в тісному зв'язку з ін. галузями теоретич. і практич. медицини&nbsp;— [[фізіологія|фізіологією]], [[хірургія|хірургією]], [[бактеріологія|бактеріологією]], [[гінекологія|гінекологією]] та ін.
 
Треба зазначити, що питома вага стаціонарної [[родопоміч|родопомочі]] в Україні до Жовтневого перевороту дорівнювала лише 3—5&nbsp;%. Рад. законодавство передбачало всіляке сприяння материнству, створює сприятливі умови для вагітних і матерів. Ще 8. VIIВ 1944 був виданий Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про збільшення державної допомоги вагітним жінкам, багатодітним і одиноким матерям, посилення охорони материнства й дитинства», про встановлення почесного звання «[[Орден «Мати-героїня»|Мати-героїня]]» і заснування ордена «<nowiki/>[[Орден «Материнська слава»|Материнська слава]]<nowiki/>» і «Медалі материнства».
В СРСР працювало понад 100&nbsp;кафедр А. і н.-д. інститутів охорони материнства і дитинства, які готували кваліфіковані акушерські кадри і опрацьовували актуальні питання А. В УРСР на 1 січня 1959 було розгорнуто 28&nbsp;549 пологових ліжок; колгоспних пологових будинків було 7&nbsp;306. В 1958 стаціонарна допомога була подана в містах 99,5&nbsp;% породіль, у сільс. місцевостях&nbsp;— 96,7&nbsp;%.
 
В наступний період в Україні працювали 4 інститути охорони материнства та дитинства (Київ, Харків, Львів, [[Мукачево]]), а при всіх медичних (17) та інститутах лікарського донавчання (3) були катедри акушерства і гінекології. Українське Товариство Акушерів і Гінекологів об'єднувало 3 000 осіб, з [[1936]] по 2014 виходив журнал «<nowiki/>[[Педіатрія, акушерство та гінекологія|Педіятрія, Акушерство та Гінекологія]]<nowiki/>».
Треба зазначити, що питома вага стаціонарної [[родопоміч|родопомочі]] в Україні до Жовтневого перевороту дорівнювала лише 3—5&nbsp;%. Рад. законодавство передбачало всіляке сприяння материнству, створює сприятливі умови для вагітних і матерів. Ще 8. VII 1944 був виданий Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про збільшення державної допомоги вагітним жінкам, багатодітним і одиноким матерям, посилення охорони материнства й дитинства», про встановлення почесного звання «[[Орден «Мати-героїня»|Мати-героїня]]» і заснування ордена «Материнська слава» і «Медалі материнства».
 
== Видатні акушери-гінекологи ==
Видатні акушери-гінекологи: [[Писемський Григорій Федорович|Г. Писемський]], О. Крупський, К. Жмакін, Л. Мельник, В. Хатунцев, А. Ніколаєв, Н. Панченко, [[Лур'є Олександр Юдимович|Олександр Лур'є]], О. Ольшанецький. В Україні вперше опрацьовано і запроваджено в життя [[Психопрофілактика|психопрофілактичниц]] метод провадження пологів (К. Платонов, І. Вельвівський, А. Ніколаєв).
 
== Див. також ==
 
* [[5 травня]]&nbsp;— [[Міжнародний день акушерки]].
 
== Примітки ==
* {{УРЕ}}
* Скробанський К. Акушерство. К., 1941.
* {{ЕУ}}
* Ногіна О. Охорона здоров'я жінок і дітей в СРСР. К. 1955;
* Щукін А. Колгоспний родильний будинок. К. 1955;
* Досягнення охорони здоров'я в УРСР. К. 1958;
* Плющ В. Нариси з історії укр. мед. науки та освіти. Мюнхен 1970.
 
== Посилання ==