Західна Білорусь: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 13:
У Західній Білорусі не було важкої промисловості, а більшість підприємств  займалися переробкою продуктів сільського господарства і деяких видів місцевої сировини. 1928 року в Білостоцькому, Віленському, Новогрудському і Поліському воєводствах діяло 2&nbsp;136 підприємств із загальною чисельністю робочих 55&nbsp;199 чол., з них 1&nbsp;653 наймалися на дрібні підприємства з чисельністю робочих менше 20 чол. У 1929 році, з початком економічної кризи кількість діючих підприємств в скоротилася<ref>Jan Szumski: I.I. Zachodnia Białoruś&nbsp;— krótkie wyjaśnienie obszaru zainteresowań i używanego pojęcia. W: Jan Szumski: Sowietyzacja Zachodniej Białorusi 1944—1953. Propaganda i edukacja w służbie ideologii. Wyd. 1. Kraków: ARCANA sp. z o.o., 2010, s. 21–28. ISBN 978-83-60940-21-1.{{ref-pl}}</ref>. 
 
На території Західної Білорусі розгорнувся масовий рух проти гноблення Польщі. У перші роки боротьба набула партизанського характеру. Вона підтримувалася з боку як СРСР, так і уряду [[Білоруська Народна Республіка|Білоруської Народної респубілки (БНР)]], що знаходився в еміграції в [[Каунас|Каунасі]]і (згодом у Празі). До середини 1920-х рр. в національно-визвольному русі яскраво вимальовувалися два напрямки:
 
* 1. революційно-визвольний&nbsp;— представляла [[Комуністична партія Західної Білорусі|КПЗБ]], створена в 1923 р в Вільнюсі, КСМЗБ, Білоруська революційна організація (частина есерів);