Прийменник: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення
м оформлення
Рядок 3:
== Українська мова ==
{{main|Прийменник в українській мові}}
В українській мові прийменники за походженням поділяються на первинні (похідні) та вторинні (непохідні). Первинні прийменники мають праслов'янське походження, налічується близько 80-ти їх одиниць. Вони не співвідносяться з жодною частиною мови ні семантично, ні формально. Прийменникові сполучення, утворенні поєднанням двох чи трьох первинних прийменників, також належать до групи первинних прийменників. Вторинні ж прийменники мають кількісну перевагу над первинними, бо активно поповнюються новотворами.{{sfn|Безпояско|1993|с=278—279}} Вторинні прийменники походять з інших частин мови. Вони неоднорідні й об'єднуються в 5 груп.{{sfn|Безпояско|1993|с=279—280}}{{sfn|Вихованець та Городецька|2004|с=331—333}}
 
За морфологічною будовою поділяються на прості, складні та складені.<ref>{{cite book |author1=Н. Г. Шкуратяна |author2=С. В. Шевчук |title=Сучасна українська літературна мова |year=2000 |publisher=Літера |location=Київ |isbn=966-7543-02-1 |page=250}}</ref> Виділяють три сематичні типи&nbsp;— просторові, логічні та темпоральні.{{sfn|Безпояско|1993|с=282}}
 
Прийменники пишуться разом, якщо утворені: двома або трьома прийменниками у сполученні із будь-якою частиною мови (''напередодні'', ''упродовж''); двома простими прийменниками (''задля'', ''поза''). Через дефіс записуються складні прийменники, утворені з початковими ''з'' та ''із'' (''з-за'', ''із-під''). Окремо пишуться сполучення прийменників ''у разі, під кінець, під час, що ж до''.