|
Назви ж [[Карнаухівка (смт)|Карнаухівки]] і [[Тритузне (Кам'янське)|Тритузного]] походять від їхніх засновників — козаків Семена Карнауха і Данила Тритуза (Трейтуза)<ref name="lib" />.
== Історія ==
=== Заснування. таКозацька розвитокдоба ===
В часи Київської Русі у цій місцевості проходили важливі торгові шляхи — [[Соляний шлях (Україна)|Соляний]], [[Залозний шлях|Залозний]], водний [[Шлях із варягів у греки|Грецький шлях]], поблизу була переправа через Дніпро. Внаслідок постійних [[Монгольська імперія|татаро-монгольських]] набігів ці землі перетворилися на частину [[Дике Поле|Дикого поля]].
[[Файл:Ignatius Yasyukovich.jpg|rigth|thumb|[[Ясюкович Ігнатій Ігнатович|Ігнатій Ясюкович]] — перший керівник металургійного заводу та розбудовник Кам'янського]]
Прізвища козацьких сімей, що жили у с. Кам'янському в ХVIII-XIX століттях: Колінько, Шматко, Караван, Снитько, Грицан, Сокол, Буц, Ципа, Губа, Венжега, Цибулько, Тонконог, Яловий, Яровий, Байдуж, Загорулько, Солодченко, Жидко, Тягнирядно, Губський, Сушко, Журавель, Могила, Голобородько, Богдан, Шандра, Ноздря, Ріпка, Рясний, Матухно, Король, Косинський, Сніжко, Золотаревський, Толок, Лупало, Лябога, Фундурат, Порх, Козик, Матина, Горб, Туруля, Загреба.
Станом на [[1859]] рік Кам'янське було державним селом й відносилося до 1-го стану Катеринославського повіту зі становою квартирою у [[Романкове]]. Тут було 382 подвір'я, 1 православна церква й мешкало 2927 осіб.<ref>{{снмрі}}</ref>
Розвиток села пожвавився у другій половині [[XIX століття]], у період індустріалізації [[Російська імперія|Російської імперії]]. У Кам'янському з'являються [[кузня|кузні]], [[олійниця|олійниці]], крамниці, [[млин]]и.
У [[1880-ті|1880-х]] роках, після спорудження [[Катерининська залізниця|Катерининської залізниці]], яка проходила поблизу і з'єднувала [[Донецький вугільний басейн|Донбас]] із [[Криворізький залізорудний басейн|Кривбасом]], у Кам'янському починає розвиватися промисловість.
У [[1884]] році на північно-західній околиці селища побудовано шпало-просочувальний завод для потреб [[Катерининська залізниця|Катерининської залізниці]], введений у дію того ж року, також відкрито залізничну станцію [[Тритузна (станція)|Тритузна]], що з'єднувала спеціальною гілкою зі станцією [[Запоріжжя-Кам'янське]]. Станом на [[1886]] рік у слободі мешкало 2 901 осіб<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>, налічувалось 479 дворів, була православна церква і базар по неділях. Слобода входила до складу [[Романківська волость|Романківської волості]] разом з Романковим, Тритузним і Аулами. Карнаухівка входила до [[Діївська волость|Діївської волості]].
[[Файл:Костел Святого Миколая у Дніпродзержинську.jpg|міні|[[Костел святого Миколая (Кам'янське)|Костел Святого Миколая]], відкритий [[1897]] року]]
У [[1887]] році Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство (засновники з Бельгії, Польщі, Німеччини та Франції) розпочало будівництво найбільшого на той час [[металургійний завод|металургійного заводу]] (тепер — [[Дніпровський металургійний комбінат]]). [[2 березня]] (за [[Юліанський календар|юліанським календарем]] — [[17 лютого]]) [[1889]] року була введена в дію перша [[доменна піч]]. Поруч з Дніпровським заводом було збудовано селища інженерно-технічне — [[Верхня колонія (Кам'янське)|Верхня колонія]] та робітниче — [[Нижня колонія (Кам'янське)|Нижня колонія]], що згодом склали єдиний архітектурний ансамбль заводського містечка.
Чисельність населення Кам'янського почала швидко зростати за рахунок нових робітників заводу і у [[1896]] році вже становила 18 тисяч осіб.
{{Перепис-1897|+|9169|7709|13290||2736}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-60}}</ref>. У 1896 році було збудовано Свято — Миколаївську заводську православну церкву, а у 1897 — римо — католицький костел святого Миколая.
=== ХХ століття ===
На межі ХІХ — ХХ століть поруч з селом Кам'янське складаються різночинні райони «[[Промислове село|промислового села]]», що поступово набуває міських обрисів — [[Піски (Кам'янське)|Піски]], [[Нові Плани (Кам'янське)|Нові Плани]], забудова [[Гімназичний проспект|Гімназичного проспекту]].
У [[1912]] році Кам'янське стало центром [[Романківська волость|Кам'янської волості]], до складу якої було також включене село [[Тритузне (Кам'янське)|Тритузне]].
Станом на [[1912]] рік у Кам'янському діяли металургійний, пивний, 2 цегельних, завод мінеральних вод та канатна фабрика. Також в селищі були лісотехнічний комбінат.
3 парових млини, 17 майстерень<ref>{{Cite book|title=Село Каменское: выписка из журнала Екатеринославского Губернского по земским и городским делам от 1-го ноября 1913 г.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>.
У [[1913]] році в Кам'янському проживало 40 407 осіб, з них лише 7405 — були селянами, а решта (33 002) різночинцями переважна частина яких жила в селищі біля металургійного заводу. За національним складом населення Кам'янського поділялось: росіян, українців та білорусів було 24 475; поляків — 14 175; євреїв — 1220; інших (німців, чехів, татар, караїмів тощо) 537<ref>{{Cite book|title=Особливості формування робітничого поселення на території с. Кам'янське в період індустріалізації Придніпров'я наприкінці ХХ — початку ХХ століть: малодосліджені аспекти соціальних відносин // Придніпров'я: збірник наукових праць - Випуск 10.|last=Сабов|first=Михайло Михайлович|year=2012|publisher=Видавництво ДНУ|location=2012|pages=37|language=укр.|isbn=978-966-551-328-5}}</ref>.
До закладів освіти належали 2 гімназії, заводське училище для дітей робітників заводу та 9 початкових шкіл. У 1920 році при Кам'янській чоловічій гімназії видавався журнал «Дніпро». До редакції журналу входили Олександр Моцний, Д. Феденко, В. Феденко, [[Штокало Йосип Захарович|Йосип Штокало]], В. Сомик, С. Руденко<ref>{{Citation|title=Эпоха Моцных-Строменко из села Соленое/The era of Motsny-Stromenko from the village Solone, Ukraine|url=https://www.youtube.com/watch?v=yEbHH1PRyHI|accessdate=2022-04-24|language=uk-UA|archive-date=24 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220424023716/https://www.youtube.com/watch?v=yEbHH1PRyHI&gl=US&hl=en}}</ref>.
Система охорони здоров'я була представлена заводською лікарнею в «промисловому селі» та земською у селі.
З культових споруд в селищі діяли: 2 православні церкви, 1 старообрядницька церква, 1 римо-католицький костел, 1 лютеранська кірха, 2 юдейські синагоги, 1 мусульманська мечеть.
==== Місто ====
[[Файл:Bridge Kamianske.jpg|міні|праворуч|Міст через річку [[Дніпро]]]]
[[3 червня]] [[1917]] року, постановою [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасового Уряду]] про перетворення 41 сільського поселення в міста, заводське селище в Кам'янському отримало статус міста та назву «город Каменскій», однак, цей топонім не прижився<ref>{{Cite book|title=Дніпродзержинську — 250: історико-краєзнавчий довідник|last=Циганок|first=Ніна|year=2000|publisher="Пороги"|location=Дніпропетровськ|pages=20.|language=укр.|isbn=}}</ref>. Сільська частина Кам'янського мала окремий статус села до 1928 року, коли її було приєднано до міської частини<ref>{{Cite book|title=Протокол про приєднання до міста Кам'янського села Кам'янське, 1928 р. // Державний архів Дніпропетровської області Ф. Р. — 305. — Оп.1. — Спр. 12. — Арк. 236 зв. — 237.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>.
Під час [[Українська революція|Української революції]] років Кам'янське перебувало під владою різних політичних сил та військових угрупувань. Після захоплення російськими військами 28 грудня 1917 року було проголошено радянську владу. 4 квітня 1918 року місто зайняли німецько-австрійські війська, що згодом підтримали проголошення [[Українська Держава|Української Держави]].
Наприкінці [[1918]] року німецькі війська залишили Кам'янське. До червня 1919 року місто перебувало під владою більшовиків у складі [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]]. У червні — липні 1919 року війська [[Червона армія|Червоної армії]] вели бої за Кам'янське і Катеринослав з військами [[Добровольча армія|Добровольчої армії]] [[Денікін Антон Іванович|Денікіна]], внаслідок яких [[26 липня]] [[1919]] року місто захопили останні.
[[1 січня]] [[1920]] року Кам'янське було остаточно захоплене Червоною армією. [[19 грудня]] [[1923]] року [[Всеукраїнський центральний виконавчий комітет|ВУЦВК]] затвердив рішення про надання статусу міста вдруге.
До [[1923]] року Кам'янське залишалось у складі [[Катеринославський повіт|Катеринославського повіту]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]]. У [[1923]] році Кам'янське стало центром [[Кам'янський район (Катеринославська округа)|району]] у складі [[Дніпропетровська округа|Катеринославської]], а згодом [[Дніпропетровська округа|Дніпропетровської округи]]. Після утворення у [[1932]] році [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]] Кам'янське отримало статус [[Список міст обласного значення в Україні|міста обласного підпорядкування]]. Впродовж [[1932]]—[[1939]] років [[Кам'янська міська рада (Дніпропетровська область)|Кам'янській міській раді]] підпорядковувались села, що нині входять до [[Криничанський район|Криничанського]], [[Дніпровський район (Дніпропетровська область)|Дніпровського]], [[Солонянський район|Солонянського]], [[П'ятихатський район|П'ятихатського]] та [[Верхньодніпровський район|Верхньодніпровського]] районів.
[[Файл:Dnipridzerzhynska DRES 1930.JPG|right|thumb|Будівництво районної електростанції, 1930 р.]]
[[1 лютого]] [[1936]] року Кам'янське перейменоване на Дніпродзержинськ на честь засновника ВЧК-КДБ [[Дзержинський Фелікс Едмундович|Фелікса Дзержинського]], одного із засновників [[Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем при РНК РРФСР|ВЧК]] і організаторів [[Червоний терор|«червоного терору»]] в Радянській Росії та на захоплених [[Червона армія|Червоною армією]] українських територіях.
У [[1938]] році до складу міста включені села [[Романкове]] та [[Тритузне (Кам'янське)|Тритузне]].
Упродовж [[1920-ті|1920]]—[[1930-ті|1930-х]] років у місті було збудовано 12 потужних промислових підприємств:
* [[1926]] — вагонний цех металургійного заводу відокремлено у самостійне підприємство — [[вагонобудування|вагонобудівний завод]];
* [[1931]] — введено в експлуатацію першу чергу [[Дніпровська ТЕЦ|Кам'янської ДРЕС]] ім. С. Реденса;
* [[1933]] — збудовано [[коксохімічна промисловість|коксохімічний завод]];
* [[1934]] — збудовано [[цемент]]ний завод;
* [[1938]] — біля станції [[Запоріжжя-Кам'янське|Баглій]], поза тодішніми межами міста збудовано азотно-туковий завод, який випускав [[мінеральні добрива]] та кислоти.
* [[1939]] — біля станції [[Запоріжжя-Кам'янське|Баглій]] розпочато будівництво другого [[ЄВРАЗ Южкокс|коксохімічного заводу.]] Також протягом 1930 — х років в місті було збудовано котельнозварювальний завод та хлібозавод.
* [[7 листопада]] [[1935]] року в Кам'янському було запущено перший [[Кам'янський трамвай|трамвай]], що ходив від [[Першотравнева вулиця (Кам'янське)|Першотравневої вулиці]] до цементного заводу.
* Впродовж [[1920-ті|1920]]—[[1930-ті|1930-х]] років довкола новостворених підприємств були збудовані нові житлові квартали: [[Нове селище (Кам'янське)|Нове селище]] Дніпровського державного заводу імені Дзержинського, [[Соцмісто (Кам'янське)|Соцмісто]] азотно—тукового заводу, містечка цементного заводу, Дніпродзержинської районної електростанції, річкового порту тощо.
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] з [[23 серпня]] [[1941]] року по [[25 жовтня]] [[1943]] року місто було зайняте німецькими військами. Унаслідок боїв за місто, його підприємства зазнали руйнувань, також зруйновано багато житлових будинків.
У післявоєнні роки роботу промислових підприємств було відновлено. У [[1948]] році збудовано засекречене підприємство [[Оборонно-промисловий комплекс|ВПК]] «завод № 906» (згодом — [[Придніпровський хімічний завод]]), що займався переробкою уранової руди для атомної зброї. У 1952 році добудовано другий коксохімічний завод, а у [[1956]] році розпочалось будівництво [[Середньодніпровська ГЕС|Середньодніпровської ГЕС]] (перший струм станція дала у 1964 році). Також збудовано чавуноливарний завод, другий хлібозавод, завод «Буддеталь», «Авторемзавод». У [[1980-ті]] роки було збудовано завод електообчислюваних матеріалів.
Поруч з [[Середньодніпровська ГЕС|Середньодніпровською ГЕС]] було новий житловий масив [[Селище Дніпробуд (Кам'янське)|селище Дніпробуд]]. Впродовж [[1950-ті|1950-х]] років було зведено центральний проспект Леніна (з [[2016]] року — [[Проспект Свободи (Кам'янське)|проспект Свободи]]) зі сквером. З [[1957]] по [[1964]] роки збудовані квартали багатоповерхівок південно-західної частини міста, що згодом отримали назву [[Черемушки (Кам'янське)|Черемушки]]. У [[1974]]—[[1985]] роках на лівому березі [[Дніпро|Дніпра]] було збудовано багатоповерхівки житлового масиву [[Лівий Берег (Кам'янське)|Лівий Берег,]] частина якого розташувалась на місці колишнього села [[Кваки (Петриківський район)|Кваки]]. Одночасно впродовж [[1970-ті|1970-х]] років, у зв'язку з розширенням промислового майданчика металургійного заводу, було знесено частину старих районів міста: більшу частину колишнього села, вулиці Базарний узвіз, Поштову, Пивовара тощо.
{{multiple image
| align = right
| image1 = Building Dniprodzerzhynsk5.jpg
| width1 = 124
| caption1 = Будинки на правому березі міста
| alt1 = Логотип МНС до 2003 року
| image2 = Buildings Kamianske.jpg
| width2 = 171
| caption2 = Будинки на лівому березі міста
| alt2 = Будинки на лівому березі міста
}}
Впродовж [[1987]]—[[1994]] років було здійснено зведення мостового переходу через річку [[Дніпро]], що з'єднав правобережну та лівобережну частини міста.
Вперше місто було поділене на Сталінський, Дніпровський та Баглійський райони у [[1945]] році постановою Верховної Ради УРСР. У [[1948]] році цей поділ було скасовано. Однак [[3 травня]] [[1952]] року новою постановою президії Верховної Ради УРСР в Дніпродзержинську було відновлено Сталінський, Дніпровський та Баглійський райони. У 1961 році Сталінський район було перейменовано на Заводський.
У [[1950-ті]] роки до міста було приєднано низку малих селищ:
* [[30 жовтня]] [[1956]] року — селище Чкалове [[Карнаухівська селищна рада|Карнаухівської селищної ради]] [[Криничанський район|Криничанського району.]]<ref>{{Cite book|title=Рішення № 1025/3 виконкому Дніпропетровської обласної Ради депутатів Трудящих від 30 жовтня 1956 року "Про приєднання селища Чкалове до Баглійської районної ради міста Дніпродзержинська" // Державний архів Дніпропетровської області Ф. Р. - 3383. - Оп. 2. - Спр.1667. - Арк. 285.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref><ref>{{Відомості ВР УРСР|Назва= |від= |рік=1956|№=9 (5 січня 1957)|стор.=250}}</ref>
* [[21 грудня]] [[1956]] року — селище Центральної дільниці підсобного господарства [[Дніпровський металургійний комбінат|заводу ім. Ф. Е. Дзержинського]]<ref>{{Cite book|title=Рішення № 1217 виконкому Дніпропетровської обласної Ради депутатів Трудящих від 21 грудня 1956 року "Про приєднання до Баглійського району міста Дніпродзержинська селища Центральної дільниці підсобного господарства заводу ім. Дзержинського"// ДАДО Ф. Р. - 3383. - Оп.2. - Спр. 1674. - Арк.190.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>[[Дніпровський металургійний комбінат|.]]
* [[16 червня]] [[1958]] року — селище [[Жовтневе (Аульська селищна рада, Криничанський район)|Жовтневе]] [[Аульська селищна громада|Аульської селищної ради]] [[Криничанський район|Криничанського району]]<ref>{{Cite book|title=Рішення № 331 виконкому Дніпропетровської обласної Ради депутатів Трудящих від 16 червня 1958 року "Про приєднання селища Жовтневе Аульської селищної ради Криничанського району до міста Дніпродзержинська" //ДАДО Ф. Р - 3383. -Оп. 2. - Спр. 1826. - Арк. 227.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>[[Криничанський район|.]]
Впродовж [[1955]]—[[1963]] років йшов процес перепідпорядкування міській раді селища міського типу [[Карнаухівка (смт)|Карнаухівка]] [[Криничанський район|Криничанського району]]. [[11 січня]] [[1963]] року селище Карнаухівка було підпорядковане [[Південна районна рада (Кам'янське)|Баглійській районній раді]] міста<ref>{{Cite book|title=Рішення виконкому Дніпропетровської обласної Ради депутатів Трудящих від 11 січня 1963 року "Про підпорядкування селища міського типу Карнаухівка Баглійській районній раді міста Дніпродзержинська // Відомості Верховної Ради УРСР від 8 лютого 1963 р.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=218.|language=укр.|isbn=}}</ref>.
=== ХХІ століття ===
[[16 лютого]] [[2007]] році селище [[Світле (Кам'янська міська рада)|Світле]] [[Дніпровський район (Дніпропетровська область)|Дніпропетровського району]] було включене до Дніпродзержинська і підпорядковане Карнаухівській селищній раді<ref>{{Cite book|title=Поселок Светлый обретет хозяина // Знамя Дзержинки. Днепродзержинск. 2007 - 2 марта.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=рос.|isbn=}}</ref>.
У [[2011]] році [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»|ВО «Батьківщина»]] було запропоновано перейменувати Дніпродзержинськ на Кам'янське. Ця ідея не знайшла підтримки.
Наприкінці лютого [[2016]] року з'явилося рішення міської влади про перейменування низки вулиць Дніпродзержинська (згідно з вимогами законодавства України про декомунізацію).
У [[2016]] році, згідно із [[Декомунізація в Україні|законом про декомунізацію]], місту повернено історичну назву — Кам'янське<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrop-ua.net/publications/society/17383-dekomunzacya-skasuvala-gramotnst-v-ukrayin.html |title=Де наголос у «Кам'янському»? // ukrop-ua.net // 2016-05-27 |accessdate=2016-06-20 |archiveurl=https://archive.today/20160620154815/http://www.ukrop-ua.net/publications/society/17383-dekomunzacya-skasuvala-gramotnst-v-ukrayin.html |archivedate=2016-06-20 |deadurl=yes }}</ref>.
== Географія ==
| 