Терлецький Остап Степанович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Остап Степанович Терлецький''' (псевд. В. Кістка, І. Заневич, Р. Мак) (*[[1850]] — †[[1902]]) — галицький [[громадсько-політичний діяч]], [[публіцист]] та [[літературознавець]].
5 лютого 1850 року народився [[Остап Степанович Терлецький]] український публіцист і літературознавець(псевд. В. Кістка, І. Заневич, Р. Мак), який належав до тієї ж когорти «каменярів», що й [[Іван Франко]]. Він був представником західноукраїнської молоді, яка займалася питаннями розвитку громадського та літературного життя України. Публіцистична, літературно-критична, фольклористична та епістолярна спадщина [[Остапа Терлецького]] ще й досі не зібрана в окремому виданні. Його праці не виявлені в повному обсязі й недостатньо вивчені. Відомо, що Терлецький народився в сім'ї священика, здобув достойну освіту, вільно володів німецькою, польською, англійською та французькою мовами. Будучи людиною високоосвіченою, [[Остап Терлецький]] протягом життя здійснював значний вплив на інтелектуальне життя молоді. Активна громадська діяльність та мужність Остапа Терлецького захоплювала [[Івана Франка]]. Їх єднала міцна дружба, спільність ідейно-творчих інтересів. Після смерті свого друга, Франко зробив чимало, щоб зібрати й опублікувати ряд матеріалів з рукописної спадщини Терлецького.
 
Народився в с. [[Назірна|Назірній]] Коломийського повіту у священичій родині; закінчив філософський факультет [[Львівський університет|Львівського]] і правничий Віденського університетів.
 
Терлецький був одним з керівників нової радикальної течії [[народовці]]в, яка пізніше дала почин до створення [[Русько-українська радикальна партія|Української Радикальної Партії]]; прихильник [[Драгоманов Михайло Петрович|М. Драгоманова]] і [[Подолинський Сергій|С. Подолинського]], разом з яким видавав у Відні популярну соціалістичну літературу українською мовою («метелики»).
 
У 1874—1877 голова «Січі» у Відні, [[1877]] заарештований разом з [[Франко Іван Якович|І. Франко]]м, М. Павликом й іншими за пропаґанду соціалізму; пізніше став адвокатом у Львові й участі в громадському житті не брав.