Вікіпедія

Булгаков Микола Опанасович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
OptemistGuy (обговорення | внесок)
2539 редагувань
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{однофамільці|Булгаков}}
{{вчений}}
'''Микола Опанасович Булгаков''' ( [[20 серпня]] ( [[1 вересня]]) [[1898]], [[Київ]], [[Російська імперія]] -&nbsp;— [[13 червня]] [[1966]], [[Кламар]], [[О-де-Сен]], [[Франція]] ) -&nbsp;— російський та французький вчений, біолог , бактеріолог, доктор філософії, син [[Булгаков Опанас Іванович|Опанаса Булгакова]], брат письменника [[Булгаков Михайло Опанасович|Михайла Булгакова]]. Прототип Миколки Турбіна з роману [[Біла гвардія (роман)|"«Біла гвардія"»]] <ref name="Sok">''Соколов Б.'' Тайны Булгакова. Расшифрованная «Белая гвардия».</ref> .
 
== Біографія ==
[[Файл:Nikolay-Bulgakov.png|ліворуч|міні|225x225пкс| Микола Булгаков, прибл. 1916 року.]]
Микола Опанасович Булгаков народився ( 20 серпня ( 1 вересня) 1898 в сім'ї [[Булгаков Опанас Іванович|Опанаса Івановича]] та Варвари Михайлівни Булгакових. Навчався в [[Перша київська гімназія|Олександрівській гімназії]] . На початку жовтня 1917 року Микола вступив до Київського Олексіївського інженерного училища і став [[Юнкер (Росія)|юнкером]] . Брав участь у жовтневих боях, після яких юнкерські училища були розпущені.
 
[[1 вересня]] [[1918]] року став студентом 1-го курсу медичного факультету [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]] <ref name="Tin2">''Тинченко Я. Ю.'' Белая гвардия Михаила Булгакова. [http://tortuga.angarsk.su/fb2/tinchy01/Belaya_gvardiya_Mihaila_Bulgakova.fb2_17.html Исторические портреты «Белой гвардии», или Шахматная партия по Булгакову.]{{Недоступная ссылка|date=января 2022|bot=InternetArchiveBot}} &nbsp;— Киев, 1997.</ref> . В університеті Микола Булгаков провчився трохи більше двох місяців.
 
Вже [[14 листопада]] [[1918|1918 року]] у Києві було оголошено військовий стан та тимчасово закрито всі вищі навчальні заклади. Військова молодь Київського університету палко підтримала формування [[Київська офіцерська добровольча дружина генерала Кирпичова|Київської добровольчої дружини Національної гвардії]] під командуванням генерал-майора [[Кирпичов Лев Нилович|Лева Ниловича Кирпічова]] . Це дружина створювалася під патронажем міністерства внутрішніх справ України та безпосереднім заступництвом міністра Кістяковського, якому [[Скоропадський Павло Петрович|гетьман Скоропадський]] надав необмежені повноваження. У цю дружину вступив добровольцем Микола Булгаков <ref name="Tin2"/> .
 
Після того, як німці залишили Київ, стало зрозумілим, що Київ Скоропадському не втримати. Вранці 14 грудня 1918 року добровольчі частини залишили фронт і кинулися до Києва. За ними по п'ятах, не вступаючи у бій, йшли українські частини. Бійці дружини Кирпичова скупчилися біля будівлі Педагогічного музею, де змушені були здатися. Вони стали бранцями і були зібрані у музеї.
[[Файл:1-st-Kiev-gymnasium.png|міні|280x280пкс| [[Перша київська гімназія]] . Поштова листівка початку XX &nbsp;ст.]]
[[Булгакова Олена Сергіївна|Олена Сергіївна Булгакова]] записала зі слів дружини Миколи Опанасовича сімейну легенду, яка навіть мала назву «Як педель Максим врятував Миколку» <ref>''Чудакова М. О.'' Жизнеописание Михаила Булгакова. &nbsp;— 2-е изд., доп. &nbsp;— М.: Книга, 1988. &nbsp;— С. 92.</ref> :<blockquote>«Коли петлюрівці прийшли, вони зажадали, щоб усі офіцери та юнкери зібралися у Педагогічному музеї Першої гімназії (музей, де збиралися роботи гімназистів) <ref>В действительности [[Педагогический музей (Киев)|Педагогический музей]] &nbsp;— отдельное большое здание (нынешний Киевский Дом учителя), находящееся вблизи Первой гимназии (ныне Гуманитарный корпус Киевского университета), но не относящееся к ней. Задние дворы этих зданий соприкасаются.</ref> . Усі зібралися. Двері замкнули. Коля сказав: "Пане„Пане, треба бігти, це пастка"пастка“. Ніхто не наважувався. Коля піднявся на другий поверх (приміщення музею він знав як свої п'ять пальців) і через якесь вікно вибрався надвір. На подвір'ї був сніг, і він упав у сніг. Це був двір їхньої гімназії, і Коля пробрався до гімназії, де зустрівся Максим (педель). Потрібно було змінити юнкерський одяг. Максим забрав його речі, дав йому одягнути свій костюм, і Коля іншим ходом вибрався &nbsp;— у цивільному &nbsp;— із гімназії і пішов додому. Інші були розстріляні».</blockquote>Навесні та влітку [[1919|1919 року]] Микола Булгаков був студентом медичного факультету Київського університету, а тому ні петлюрівська мобілізація, ні мобілізація до Червоної Армії йому не загрожували. У вересні 1919 року до Києва увійшли білі частини, і Микола Булгаков як колишній юнкер-інженер був призваний до Добровольчої армії та відправлений до одеського Сергієвського артилерійського училища для закінчення військової освіти.
 
У лютому [[1920|1920 року]] до [[Одеса|Одеси]] підійшли війська Червоної Армії. Для оборони міста юнкера-сергіївці було виведено на вулиці міста, де охороняли порядок, відбивали атаки місцевих більшовиків та червоних частин та блокували їхні спроби прорватися до Одеського порту.
Рядок 19:
Вдень 6 лютого 1920 року за наказом командування Сергієвське училище залишило місто і на транспорті «Микола» було переправлено до [[Севастополь|Севастополя]] . Наступного дня до Одеси увійшли частини Червоної Армії.
 
Після прибуття училища до Севастополя генерал [[Слащов Яків Олександрович|Слащов]] (прототип Хлудова з п'єси М. &nbsp;О. &nbsp;Булгакова «" Біг »") наказав юнкерам відбути на фронт, що проходив кримськими перешийками.
 
У Криму Миколу було поранено у праву легеню. З Криму разом із Російською армією генерала П. Врангеля Миколу Булгакова з училищем було евакуйовано в листопаді 1920 року на транспорті «Ріона» в [[Геліболу|Галліполі]] .
Рядок 25:
12 липня 1921 року, в день іменин генерала Врангеля, відбулося провадження в офіцери юнкерів Сергієвського училища. Прапорщиком став і Микола Опанасович Булгаков.
 
З Туреччини в 1921 році Микола перебрався до Хорватії (тоді -&nbsp;— частина [[Королівство Югославія|Королівства Югославія]] ), де вступив до [[Загребський університет|Загребського університету]] на медичний факультет.
 
Ось як у своєму листі матері 16 січня 1922 року Микола Опанасович описує своє життя:<blockquote>«Після досить тяжкого року, проведеного мною у боротьбі за існування, я остаточно поправив свої легені та вирішив знову розпочати навчальне життя. Але не так легко це було зробити: знадобився цілий рік служби в одному зі шпиталів, щоб остаточно стати на ноги, одягнутися з ніг до голови і дістати хоч трохи грошей для початку тяжкого в сьогодення навчального шляху. Це була дуже важка і завзята робота: так, наприклад, я просидів під замком 22 діб один з віспи хворими селянами, доставленими з враженого епідемією повіту. Працював у тифозному відділенні з 50 хворими, і Бог мене виніс цілим та неушкодженим. Все це пом'якшувалося свідомістю, що близька мета. І справді, я накопичив грошей, одягнувся, купив все необхідне для самотнього життя і поїхав до Університету (Загребського), куди мене влаштував проф. [[Лапінський Михайло Микитович|Лапінський]] за моїми паперами. Спочатку працював, скільки сил вистачало, щоб показати себе. Тепер я звільнений від плати за вчення і отримую від Університету стипендію, рівну 20-25 рублів мирного часу. Половину цього (або трохи менше) забирає квартира, опалення, освітлення, а решта інших потреб життя: їжу та інші…»</blockquote>Його старший брат Михайло намагався матеріально допомогти Миколі та висилав йому гроші за кордон. Проте з 1929 року у зв'язку із припиненням публікацій у пресі та зняттям з репертуару п'єс Михайло Опанасович уже не міг більше посилати грошей. Після закінчення Загребського університету Миколай залишився там при кафедрі бактеріології в аспірантурі.
 
В 1929 році Микола захистив дисертацію на ступінь [[Доктор філософії|доктора філософії]] -&nbsp;— його спеціалізацією були [[бактеріофаги]] . На роботи Миколи Булгакова звернув увагу першовідкривач бактеріофага професор Фелікс д'Ерелль та викликав до себе до [[Париж|Парижа]]а . Туди Микола Опанасович прибув у серпні [[1929|1929 року]], про що повідомив 17 серпня братові до Москви: «Умови дають мені можливість скромно жити, ні від кого не залежно, я цього давно не мав».
 
У [[1932|1932 році]] Микола Опанасович одружився з Ксенією Олександрівною Яхонтовою, донькою професора-емігранта. У грудні [[1935|1935 року]] за дорученням д'Ерреля відбув до [[Мексика|Мексики]], де протягом трьох місяців читав лекції.
 
Микола Булгаков у [[1941|1941 році]] (після початку [[Операція «Ауфмарш 25»|німецько-югославської війни]] ) як підданий Югославії був заарештований німецькою окупаційною владою у Франції і відправлений до табору для інтернованих у районі [[Комп'єнь|Комп'єна]], де працював лікарем. Він брав участь у [[Рух Опору у Франції|Руху Опору]], у тому числі сприяв втечі кількох в'язнів.
 
Після війни Микола Опанасович працював у [[Інститут Пастера|Пастерівському інституті]] .
Рядок 42:
 
== Прототип Миколки Турбіна ==
Друга дружина письменника [[Білозерська Любов Євгенівна|Любов Євгенівна Білозерська-Булгакова]] у книзі «Спогади» писала:<blockquote>«Один із братів Михайло Опанасовича (Микола) був також лікарем. Ось на особи молодшого брата, Миколи, мені й хочеться зупинитися. Серцю моєму завжди був милий благородний і затишний чоловічок Ніколка Турбін (особливо за романом „Біла гвардія“. У п'єсі „Дні Турбіних“ він набагато схематичніший.). У житті мені Миколи Опанасовича Булгакова побачити так і не вдалося. Це молодший представник улюбленої у булгаковській сім'ї професії –&nbsp;— доктор медицини, бактеріолог, учений та дослідник, який помер у Парижі у 1966 році. Він навчався в Загребському університеті і там же залишився при кафедрі бактеріології».</blockquote>
 
== Примітки ==
Рядок 49:
== Література ==
 
* Булгаков Михайло Панасович. Листи. Життєпис у документах. -&nbsp;— М.: Сучасник, 1989.
* ''[[Чудакова Маріетта Омаровна|Чудакова М. О.]]'' Життєпис Михайла Булгакова. -&nbsp;— 2-ге вид., Дод. -&nbsp;— М: Книга, 1988.
[[Категорія:Вояки Армії Української Держави]]
[[Категорія:Поховані на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Булгаков_Микола_Опанасович