Гепатит B: відмінності між версіями

 

Національна та регіональна поширеність коливається від 10&nbsp;% в Азії до менш ніж 0.5&nbsp;% в США та північній Європі.<ref>{{Cite pmid|15602165}}</ref> Переважання того чи іншого шляхів передачі інфекції залежить від рівня поширеності хронічного гепатиту B у певному регіоні. У зонах із низькою поширеністю, таких як континентальні Сполучені Штати та Західна Європа, головними шляхами є незахищений секс та зловживання внутрішньовенними наркотиками.<ref>{{Cite doi|10.1086/513435}}</ref> У регіонах із середнім рівнем поширеності, до яких входить Східна Європа та Японія, де 2–7&nbsp;% населення хворіють хронічно, захворювання в основному поширюється серед дітей, хоча поширені й інші шляхи, притаманні для регіонів з низьким поширенням. У регіонах із високим рівнем поширеності, таких як Китай та [[Південно-Східна Азія]], передача під час народження найбільш ймовірна.<ref name="pmid12616449">{{Cite doi|10.1055/s-2003-37583}}</ref> Поширеність хронічної інфекції в зонах із високою ендемічністю становить щонайменше 8&nbsp;%. На 2010 рік у Китаї було 120&nbsp;млн заражених людей, за ним йшли Індія та Індонезія з 40 та 12&nbsp;млн відповідно.

 

== Етіологія ==