Кам'янське: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Qexypnos (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
м уточнення
Рядок 39:
| координати = {{coord|48|31|44|N|34|35|49|E|scale:100000|display=inline,title}}
| висота = 120
| водойма = [[Кам'янське водосховище]], р. [[Дніпро]], [[Коноплянка (річка, притока Дніпра)|ДніпроКоноплянка]] р. Коноплянка, р.[[Жовта (річка)|Жовта.]]
| станція = [[Кам'янське-Пасажирське]], [[Запоріжжя-Кам'янське]]
| відстань =
Рядок 52:
| автошлях с = 412
| міста-побратими =
{{Прапор Польщі|20px}} [[Кельці]], [[Польща]]<br/>{{Прапор Німеччини|20px}} [[Дрезден]], [[Німеччина]]<br/>{{Прапор Казахстану|20px}} [[ТеміртауТемиртау]], [[Казахстан]]<br/>{{Прапор Казахстану|20px}} [[Караганда]], [[Казахстан]]
| день міста = третя субота вересня; (до 2009&nbsp;р.&nbsp;— 3 червня)
| рада = [[Кам'янська міська рада (Дніпропетровська область)|Кам'янська міська рада]]
| адреса = м. Кам'янське, майдан Петра Калнишевського, &nbsp;2
| вебсторінка = [http://www.kam.gov.ua kam.gov.ua]
| мер = [[Білоусов Андрій Леонідович]]
Рядок 62:
'''Кам'янське́'''<ref>{{Словники України online|Кам'янське}}</ref> (у [[1936]]–[[2016]] роках&nbsp;— ''Дніпродзержи́нськ'')&nbsp;— місто у [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській області]]. Населення за даними [[Державна служба статистики України|Держстату України]] станом на [[1 січня]] [[2021]] року складало 229 794 осіб.
 
З 17 липня 2020 року&nbsp;— адміністративний центр [[Кам'янський район (Дніпропетровська область)|Кам'янського району]], у який увійшли [[Криничанський район|Криничанський]], [[П'ятихатський район|П'ятихатський]], [[Верхньодніпровський район]]и Дніпропетровської області.
 
== Географія ==
Рядок 91:
Прилеглі населені пункти:
* на лівому березі Дніпра&nbsp;— села [[Куліші (Петриківський район)|Куліші]], [[Єлизаветівка (Петриківський район)|Єлизаветівка]], смт [[Курилівка (смт)|Курилівка]] [[Петриківський район|Петриківського району]];
* на правому березі Дніпра&nbsp;— смт [[Аули]], село [[Українка (Криничанський район)|Українка]] [[Криничанський район|Криничанського району]], смт [[Карнаухівка (смт)|Карнаухівка]] і селище [[Світле (Кам'янська міська рада)|Світле]], підпорядковані [[Кам'янська міська рада (Дніпропетровська область)|Кам'янській міськрадіміській раді]].
 
У місті розташована [[парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва]] місцевого значення «[[Центральний парк (Кам'янське)|Центральний]]».
Рядок 182:
 
=== Адміністративний поділ ===
9 лютого 1945&nbsp;р. створено в Дніпродзержинську міські райони&nbsp;— Дніпровський, Сталінський та Баглійський.<ref>Відомості Верховної Ради СРСР.&nbsp;— 1945.&nbsp;— №&nbsp;33 (360).&nbsp;— 13 червня.&nbsp;— С. 4.</ref><ref>{{Відомості ВР УРСР|Назва=[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 9.10.1945 «Про утворення Дніпровського, Сталінського та … міських районів у місті Дніпродзержинськ …»|Про утворення Дніпровського, Сталінського та Баглійського міських районів у місті Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області]]|від=9 лютого 1945 р.|рік=1947|№=3–4 (28 квітня) |стор.=9}}</ref><br/>.
 
ВУ серпні 1948&nbsp;р. року райони ліквідовано.міста були ліквідовані<ref>{{Відомості ВР УРСР|Назва=[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 11.8.1948 «Про скасування районного поділу в місті Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області»|Про скасування районного поділу в місті Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області]]|від=11 серпня 1948 р.|рік=1948|№=5 (30 серпня) |стор.=14}}</ref><br/>.
3 травня 1952&nbsp;р. утворено райони [[Заводський район (Кам'янське)|Сталінський]], [[Південний район (Кам'янське)|Баглійський]] та [[Дніпровський район (Кам'янське)|Дніпровський]].<ref>{{Відомості ВР УРСР|Назва= |від= |рік=1952|№=2 (15 липня) |стор.=8}}</ref>
 
3 травня 1952&nbsp;р. утворенороку утворені райони [[Заводський район (Кам'янське)|Сталінський]], [[Південний район (Кам'янське)|Баглійський]] та [[Дніпровський район (Кам'янське)|Дніпровський]].<ref>{{Відомості ВР УРСР|Назва= |від= |рік=1952|№=2 (15 липня) |стор.=8}}</ref>.
 
Кам'янське наразі поділене на три райони та один [[старостинський округ]]:
Рядок 213 ⟶ 215:
=== Заснування та розвиток ===
В часи Київської Русі у цій місцевості проходили важливі торгові шляхи&nbsp;— [[Соляний шлях (Україна)|Соляний]], [[Залозний шлях|Залозний]], водний [[Шлях із варягів у греки|Грецький шлях]], поблизу була переправа через Дніпро. Внаслідок постійних [[Монгольська імперія|татаро-монгольських]] набігів ці землі перетворилися на частину [[Дике Поле|Дикого поля]].
 
[[Файл:Ignatius Yasyukovich.jpg|rigth|thumb|[[Ясюкович Ігнатій Ігнатович|Ігнатій Ясюкович]]&nbsp;— перший керівник металургійного заводу та розбудовник Кам'янського]]
 
Першим відомим поселенням людей на території сучасного Кам'янського є згадуваний [[Ґійом Левассер де Боплан|Ґійомом де Бопланом]] ще у 1-й половині [[XVII століття]] Романівський курган, де був укріплений перевалочний пункт та на якому запорозькі козаки збиралися на військові ради. Згодом тут з'явилось козацьке поселення [[Романкове]].
 
Рядок 221:
 
Село Кам'янське вперше згадується у [[1750]] році у зв'язку з будівництвом Різдво—Богородицької церкви:<blockquote>''«У 1750 році, бажаючи пошукати в Росії місце, від того Чигиринського монастиря він, ієрей Власій, відлучився в цьому 1750 році, пошукав собі, місце військових запорозьких вольностей в селі Кам'янському, до церкви Різдва Пресвятої Богородиці, що тоді розпочала будуватися, куди, за виданими йому, ієрею Власію, від парафіян тамтешніх презентом від преосвященного митрополита Київського, Галицького та малої Росії покійного Тимофія Щербацького, всиновлювану грамоту 1751 року, червня 14-го дня, отримав, при якій церкві перебував він ієрей Власій, з того часу до 1753 року…''<ref>{{Cite book|title=Камянське та його околиці середини ХVIII - початку ХХ ст.: топонімічний словник|last=Буланова Н. М., Самойленко О. М., Кравцова Л. А. (автори - упорядники)|first=|year=2010|publisher=ІМА - прес|location=Дніпропетровськ|pages=7.|language=укр.|isbn=978-966-331-360-3}}</ref>''»''.</blockquote>Після ліквідації [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]] у [[1775]] році села отримали статус казенних військових поселень та увійшли до складу [[Саксаганський повіт|Саксаганського]] (згодом [[Новокодацький повіт|Новокодацького]]) повіту Слов'янської провінції [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]. Від [[1802]] року&nbsp;— у складі [[Катеринославський повіт|Катеринославського повіту]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]].
 
[[Файл:View Kamianske.jpg|left|thumb|Вид на Кам'янське та металургійний завод. Кінець [[XIX]]&nbsp;— початок [[ХХ]] століття]]
 
Відірване від головних торгових шляхів і основних промислових районів, Кам'янське розвивалося досить повільно. За даними перепису 1782 року в селі налічувалось близько тисячі жителів. Їхніми основними заняттями були землеробство, скотарство, рибна ловля, промисли.
 
Рядок 236 ⟶ 234:
У [[1884]] році на північно-західній околиці селища побудовано шпало-просочувальний завод для потреб [[Катерининська залізниця|Катерининської залізниці]], введений у дію того ж року, також відкрито залізничну станцію [[Тритузна (станція)|Тритузна]], що з'єднувала спеціальною гілкою зі станцією [[Запоріжжя-Кам'янське]]. Станом на [[1886]] рік у слободі мешкало 2 901 осіб<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>, налічувалось 479 дворів, була православна церква і базар по неділях. Слобода входила до складу [[Романківська волость|Романківської волості]] разом з Романковим, Тритузним і Аулами. Карнаухівка входила до [[Діївська волость|Діївської волості]].
[[Файл:Костел Святого Миколая у Дніпродзержинську.jpg|міні|[[Костел святого Миколая (Кам'янське)|Костел Святого Миколая]], відкритий [[1897]] року]]
 
У [[1887]] році Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство (засновники з Бельгії, Польщі, Німеччини та Франції) розпочало будівництво найбільшого на той час [[металургійний завод|металургійного заводу]] (тепер&nbsp;— [[Дніпровський металургійний комбінат]]). [[2 березня]] (за [[Юліанський календар|юліанським календарем]]&nbsp;— [[17 лютого]]) [[1889]] року була введена в дію перша [[доменна піч]]. Поруч з Дніпровським заводом було збудовано селища інженерно-технічне&nbsp;— [[Верхня колонія (Кам'янське)|Верхня колонія]] та робітниче&nbsp;— [[Нижня колонія (Кам'янське)|Нижня колонія]], що згодом склали єдиний архітектурний ансамбль заводського містечка.
 
Рядок 270 ⟶ 267:
[[1 січня]] [[1920]] року Кам'янське було остаточно захоплене Червоною армією. [[19 грудня]] [[1923]] року [[Всеукраїнський центральний виконавчий комітет|ВУЦВК]] затвердив рішення про надання статусу міста вдруге.
 
До [[1923]] року Кам'янське залишалось у складі [[Катеринославський повіт|Катеринославського повіту]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]]. У [[1923]] році Кам'янське стало центром [[Кам'янський район (Катеринославська округа)|району]] у складі [[Дніпропетровська округа|Катеринославської]], а згодом [[Дніпропетровська округа|Дніпропетровської округи]]. Після утворення у [[1932]] році [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]] Кам'янське отримало статус [[Список міст обласного значення в Україні|міста обласного підпорядкування]]. Впродовж [[1932]]—[[1939]] років [[Кам'янська міська рада (Дніпропетровська область)|Кам'янській міській раді]] підпорядковувались села, що нині входять до [[Криничанський район|Криничанського]], [[Дніпровський район (Дніпропетровська область)|Дніпровського]], [[Солонянський район|Солонянського]], [[П'ятихатський район|П'ятихатського]] та [[Верхньодніпровський район|Верхньодніпровського]] районів.
 
[[Файл:Dnipridzerzhynska DRES 1930.JPG|right|thumb|Будівництво районної електростанції, 1930&nbsp;р.]]
 
[[1 лютого]] [[1936]] року Кам'янське перейменоване на Дніпродзержинськ на честь засновника ВЧК-КДБ [[Дзержинський Фелікс Едмундович|Фелікса Дзержинського]], одного із засновників [[Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем при РНК РРФСР|ВЧК]] і організаторів [[Червоний терор|«червоного терору»]] в Радянській Росії та на захоплених [[Червона армія|Червоною армією]] українських територіях.
 
Рядок 286 ⟶ 281:
* [[1939]]&nbsp;— біля станції [[Запоріжжя-Кам'янське|Баглій]] розпочато будівництво другого [[ЄВРАЗ Южкокс|коксохімічного заводу.]] Також протягом 1930&nbsp;— х років в місті було збудовано котельнозварювальний завод та хлібозавод.
* [[7 листопада]] [[1935]] року в Кам'янському було запущено перший [[Кам'янський трамвай|трамвай]], що ходив від [[Першотравнева вулиця (Кам'янське)|Першотравневої вулиці]] до цементного заводу.
* Впродовж [[1920-ті|1920]]—[[1930-ті|1930-х]] років довкола новостворених підприємств були збудовані нові житлові квартали: [[Нове селище (Кам'янське)|Нове селище]] Дніпровського державного заводу ім.імені Дзержинського, [[Соцмісто (Кам'янське)|Соцмісто]] азотно—тукового заводу, містечка цементного заводу, Дніпродзержинської районної електростанції, річкового порту тощо.
 
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] з [[23 серпня]] [[1941]] року по [[25 жовтня]] [[1943]] року місто було зайняте німецькими військами. Унаслідок боїв за місто, його підприємства зазнали руйнувань, також зруйновано багато житлових будинків.
Рядок 371 ⟶ 366:
 
== Наукові та освітні заклади ==
'''Проектні та науково-дослідні установи:'''.
 
* [[Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу|Український державний науково-дослідний проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу]] (УкрДІАП). Інститут здійснює модернізацію діючих, проектування нових виробництв у хімічній промисловості і суміжних галузях. За проектами інституту на території СНД та далекого зарубіжжя збудовано понад 100 агрегатів, з них 31&nbsp;— в Україні.
* Державний проектний інститут «Дніпродзержинськцивільпроект» займається виготовленням проектно-кошторисної документації на забудову міста. У 1998 році Керівна рада Національного інституту маркетингу США присудила ДПІ «Дніпродзержинськцивільпроект» «Гран-прі Америки 1998 року за якість і обслуговування».
 
'''Вищі навчальні заклади:'''.
 
* [[Дніпровський державний технічний університет]]. Головний навчальний заклад міста, має IV рівень акредитації. Складається з 7 факультетів. Університет готує фахівців з 23 спеціальностей. Зараз в університеті навчається майже 5 тисяч студентів, з яких близько 2500 тисяч&nbsp;— на денній формі. В університеті працює 296 науково-педагогічних працівника, з них 37 докторів наук, професорів та 186 кандидатів наук, доцентів. Випускає спеціалістів з металургії, енергетики, економіки, хімічної промисловості.
 
'''Навчальні заклади заклади І-ІІ рівнів акредитації:'''.
 
* [[Кам'янський медичний коледж]].
* [[Кам'янський музичний коледж]]. Готує(готує фахівців з музичного мистецтва).
* [[Індустріальний коледж]] Українського державного хіміко-технологічного університету.
* [[Кам'янський державний енергетичний технікум]].
Рядок 389 ⟶ 385:
* [[Кам'янський технологічний коледж]] Дніпровського державного технічного університету.
* [[Кам'янський економічний коледж]] Дніпровського державного технічного університету.
* Державний професійно-технічний навчальний заклад [[Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів]]. Утворений(утворений на базі колишнього професійно-технічного училища №&nbsp;15 у [[2007]] році. Готує фахівців для торгівлі, громадського харчування, хлібопекарної та легкої промисловості, побуту)..
* [[Кам'янське вище професійне училище]]. Готує фахівців для підприємств металургійної та машинобудівної галузей.
* Державний професійно-технічний навчальний заклад «Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту»<ref>{{Cite web |url=http://www.dcpprkba.dp.ua/ |title=Офіційний сайт «Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту» |accessdate=19 червня 2022 |archive-date=31 травня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220531210422/http://www.dcpprkba.dp.ua/ }}</ref>
* Кам'янський навчальний центр №&nbsp;34.
* [[Кам'янський професійний ліцей]]. Готує(готує слюсарів, електрогазозварників, малярів, кухарів та інші професії).
* [[Кам'янський коледж фізичного виховання]].
 
Також у Кам'янському діє понад 40 загальноосвітніх навчальних закладів.:
 
{| class="wikitable collapsed"
|+СПИСОК<br/>середніх загальноосвітніх закладів освіти Кам'янського
Рядок 529 ⟶ 524:
== Культура і спорт ==
{{seealso|Пам'ятники Кам'янського}}
 
Заклади культури й дозвілля Кам'янського:
* [[Академічний музично-драматичний театр імені Лесі Українки міста Кам'янського|Академічний музично-драматичний театр ім. Лесі Українки]], заснований у [[1935]] році<ref>{{Cite web |url=http://muz-drama.dp.ua/ |title=Сайт міського театру |accessdate=19 червня 2022 |archive-date=4 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190104151229/http://muz-drama.dp.ua/ }}</ref>. Довгий час ним керував заслужений артист України [[Чулков Сергій Анатолійович]].
Рядок 540 ⟶ 534:
У Кам'янському є 2 палаци культури та 2 кінотеатри, літературна студія.
<gallery widths="190" heights="130">
Файл:Museum Dniprodzerzhynsk.JPG|[[Музей історії міста Кам'янського|Музей історії міста]]
Файл:Drama Theater of Lesya Ukrainka, Kamianske.jpg|Музично-драматичний театр ім.імені Лесі Українки
Файл:Dniprodzerzhynsk Biblioteka.jpg|Центральна міська бібліотека ім.імені Шевченка
Файл:Movie theater Taras Shevchenko.JPG|Кінотеатр ім. Шевченка
Файл:Monument Taras Shevchenko, Kamianske, Ukraine.jpg|Пам'ятник ТарасуТарасові Шевченку
Файл:Свято-Миколаївський собор.JPG|[[Свято-Миколаївський собор (Кам'янське)|СоборСвято-Миколаївський Святого Миколаясобор]]
</gallery>
[[Файл:Metalurh Stadium Dndz1.jpg|Стадіон «Металург»|right|thumb]]
Рядок 564 ⟶ 558:
 
===== [[Католицька церква]] =====
* [[Костел святого Миколая (Київ)|Костел святого Миколая]] ([[Римсько-католицька церква в Україні|РКЦ]])
* Храм Преображення Господнього ([[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]])
 
Храм Преображення Господнього ([[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]])
 
===== [[Протестантизм]] =====
* Дім молитви ([[Баптизм|баптисти]])
* Лівобережна церква ([[Баптизм|баптисти]])
 
Лівобережна церква ([[Баптизм|баптисти]])
 
== Лікувальні заклади ==
Рядок 581 ⟶ 573:
 
== Транспорт ==
Через місто проходять автошлях національного значення {{Автошлях Н|08}}, який з'єднуєсполучає з [[Дніпро (місто)|Дніпром]] (46 &nbsp;км), та регіональні автошляхи {{Автошлях Т|0412}} і {{Автошлях Р|80}}. Є міжміська та приміська автобусні станції. Автобусне сполучення з найбільшими містами України ([[Київ]], [[Дніпро (місто)|Дніпро]], [[Харків]], [[Запоріжжя]], [[Полтава]], [[Херсон]] та ін.тощо) та закордонням ([[Кишинів]]).
 
Також через Кам'янське проходить [[Придніпровська залізниця]]. Головна залізнична станція&nbsp;— [[Кам'янське-Пасажирське]]. На території міста є ще декілька вантажно-пасажирських станцій: [[Запоріжжя-Кам'янське]], [[Кам'янське (станція)|Кам'янське]], [[Кам'янське-Лівобережне]], [[Тритузна (станція)|Тритузна]].
Рядок 591 ⟶ 583:
Файл:Train station (Dniprodzerzhynsk).JPG|[[Кам'янське-Пасажирське|Залізничний вокзал]]
Файл:Bus station (Dniprodzerzhynsk).JPG|[[Кам'янське-1 (автостанція)|Автовокзал]]
Файл:Tram (Dniprodzerzhynsk)1.JPG|[[Кам'янський трамвай|Трамвай міста]]
Файл:Inland port (Dniprodzerzhynsk)1.jpg|[[Кам'янський річковий порт|Річковий порт]]
</gallery>
 
Рядок 622 ⟶ 614:
Видається 10 газет. Найбільші «Событие», «Знамя Дзержинки» (газета металургійного комбінату), «Відомості Дніпродзержинської міської ради», «Вогонь Прометея» (газета технічного університету), «Місто 5692» та інші.
 
== Відомі людиособи ==
 
=== Народилися ===
Рядок 678 ⟶ 670:
 
=== Пов'язані із містом ===
 
* [[Назарбаєв Нурсултан Абішович|Нурсултан Назарбаєв]]&nbsp;— екс-президент [[Казахстан]]у (навчався у Кам'янському).
* [[Бельмас Микола Семенович]]&nbsp;— голова Дніпродзержинського міськвиконкому в 1944—1948 роках.
Рядок 725 ⟶ 716:
== Література ==
* ''Гибало К. М., Коцюбинський Т. Т., Малюк В. Є., Фомкін Я. С.'' Дніпродзержи́нськ // [[Історія міст і сіл Української РСР]]: у 26 т. / П.&nbsp;Т.&nbsp;Тронько (голова Головної редколегії).&nbsp;— К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974.&nbsp;— том Дніпропетровська область / А.&nbsp;Я.&nbsp;Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с.&nbsp;— С.222-247
 
 
{{Navboxes